У -14 під керівництвом арх. П.П. Покришкіна були проведені археолого-архітектурні дослідження і реставрація стародавніх частин будинку, що збереглися. Дослідження підвалин церкви дали можливість уявити церкву у вигляді трьохнефної шестистовпної однокупольної споруди з притворами - південним, західним і північним. Збереглося характерне для давньоруської будівельної техніки кін. XI - поч. XII ст. мурування стін на товстому шарі цементованого розчину з утопленими рядами цегли. В церкві у 70-х рр. XX ст. виявлений фресковий живопис XI-XII століть.
Джерела:
Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".
Троїцька Надбрамна церква
Західний фасад церкви — вхід до монастиря. Праворуч — Києво-Печерської Лаври.
Церкву було збудовано у — роках в системі укріплень Києво-Печерського монастиря над головним входом до монастиря на кошти князя-ченця - Луцького князя Святослава, сина чернігівського князя Давида Святославича. Сама церква знаходиться на другому поверсі над брамою. Масивні стовпи розділяють інтер’єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди сферичної форми зі східного боку (апсиди можна побачити тільки з середини — зовнішні стіни рівні). Декілька вузьких вікон, що прорізають стіни, та загальний візуальний ефект руху вгору, створюють відчуття піднесеної легкості. Конструкція церкви несе відбиток типового будівництва церков 11 — 12 сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі. Наприкінці 17 сторіччя і протягом 18 церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Реконструкція призвела до появи “укороченого” купола, змінилося внутрішнє вбрання та з’явилися нові розписи стін. Первинний аскетичний вигляд було витіснено бароковою “грайливістю”.
У році для церкви було зроблене велике шістнадцятисвічкове паникадило. В — х роках група художників з Художньої Іконописної школи Монастиря розписали церкву (темпера та масло). Теми для всіх фресок були взяті з Біблії, але на декор, орнаменти та кольорове вирішення значною мірою вплинули традиції українського фольклорного мистецтва. Імена художників довгий час лишалися невідомими і були визначені нещодавно завдяки дослідженням в архівах.
Джерела:
"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-
"Чарівний Київ" Балтія-Друк, Київ-
год
Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".