Кирилівська церква

Північніше на височині стоїть Кирилівська церква — пам`ятка архітектури Київської Русі. Споруджена в середині 12 століття в урочищі як собор родового монастиря чернігівських князів Ольговичів. У 12 — 13 століттях храм був князівською усипальницею. року в ньому поховано князя Святослава Всеволодовича — одного з персонажів "Слова о полку Ігоревім".

Споруда

Кирилівська церква спочатку існування — шестистовпна, тринефна, триапсидна хрестово-купольна споруда, увінчана однією банею. Площини стін поділено пілястрами з масивними напівколонами й оздоблено вгорі аркатурним поясом з лекальної цегли з поребриковим орнаментом. Нартекс з нішами-аркасоліями для князівських поховань сполучається з центральним приміщенням храму широкою аркою. У південній частині нартекса — невеличка хрещальня. Вузьки сходи у формі букви "П" ведуть на хори. У наступні часи церкву не раз відновлювали й добудовували. Сучасний вигляд її з характерними рисами українського бароко (фронтоном, оздобленим ліпленим рослинним орнаментом) сформувався в середині 18 століття внаслідок перебудов за участю архітектора . року Григорович-Барський збудував надбрамну церкву з дзвіницею (не збереглася).

У 50-х роках 20 століття церква тріснула. Тоді підземелля просто бетонували, рятуючи архітектурний ансамбль. Ця аварія допомогла зробити цікаве й важливе відкриття — Кирилівська церква має найглибші у світі фундаменти через те, що під нею є підземелля.

Інтер`єр

Інтер`єр Кирилівської церкви прикрашає фресковий розпис 12 століття. До нашого часу дійшло понад кв. м. фресок: композиції Благовіщення, Різдво Христове, Успіння Богоматері та ін.; релігійні сцени "Євхаристія", "Святительский чин", у південній апсиді — 16 сцен з "житія Кирила Олександрійського" та ін. У 80-х роках 19 століття велися великі роботи по реставрації і поновленню стінопису. Їх виконували викладачі та учні Рисувальної школи М. І. Мурашка — , І.Ф. Селезньов, Х. П. Платонов, , художник . Пензлю належать композиції "Зішестя Святого Духа" та "Ангели з лабарами" (на хорах), "Надгробний плач" (ніші — аркасолії нартекса) та чотири ікони (написані у Венеції) "Афанасій", "Богоматір з дитям", "Ісус Христос" і "Кирил" для мармурового іконостасу, виконаного за ескізами В. А. Прахова.

Міститься Кирилівська церква на 103.   

:  .   :  , .

Джерела:

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Андрія Первозванного церква

Каплиця на честь Святого апостола Андрія Первозванного.

Каплицю спроектовано і споруджено за ідеєю вертикальної домінанти: невелика за основою (6х6 м) каплиця рине у висоту (висота 18 м.). Тим самим створюється неповторний колорит як самої споруди, так і всієї площі. Враховуючи близькість до Лаври, каплицю виконано у традиційних архітектурних формах культових споруд, що є характерними для Києва. Тому за особливостями стилю та територіальною приналежністю каплиця, безперечно, увійшла до Лаврського комплексу.

Головний архітектор проекту — М. Жаріков. Каплицю побудовано у стилі українського бароко, але з елементами новітнього його трактування. Зовнішні ікони каплиці виконано за технікою керамічного живопису (автор — Л. Мешкова).

Побудовано коштами громадського фонду Святого Андрія Первозванного. Освячення та встановлення хреста на каплицю відбулося .

Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Андріївська церква

Перлина бароко — А. Ц. закладена р. в зв`язку з приїздом Єлизавети I до Києва. Зведена — рр. за проектом В. В. Растреллі на Андріївській горі, на початку (назва від ). Це єдина в Україні збережена робота архітектора. Будівництвом керував зодчий І. Мічурін. Висота церкви — 60 м (без стилобату — 40), довжина — 30 м, ширина — 23 м. Однокупольний храм з п`ятиглавим завершенням має форму хреста, в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями корінфського ордену. До А. Ц. з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з вісьмома кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви. Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама й Дніпра. Внутрішнє оздоблення А. Ц., розроблене В. В. Растреллі, ближче до стилю рококо. Воно було виготовлене за формами українських різьбярів М. Чвітки, Я. Шевлицького, московських майстрів І. та В. Зиміних, П. Ржевського та інш. Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який — рр. виконали О. П. Антропов та І. Я. Вишняков. Антропову належать картини "Зішестя святого духа на апостолів", "Нагорні проповіді Христа" (прикрашають кафедру), композиція "Таємна вечеря" (у вівтарі) та інш. В А. Ц. є полотна "Вибір віри князем Володимиром" (невідомого автора) і "Проповідь апостола Андрія скіфам" (бл. , укр. художника П. Т. Бориспольця); живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створено художниками І. Роменським й І. Чайковським. На будівництво А. Ц. витрачено 23 500 шт. цегли, 28 пуд. цвяхів; на позолоту верхів — книжок і 20 аркушів листового золота. У — рр. проведено чергову реставрацію. З р. А. Ц. — філіал заповідника Софійський музей. Джерела:

"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ- ; Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".

Десятинна церква

Реконструкція. р.

Перша кам`яна церква Київської Русі. Споруджена руськими і візантійськими майстрами — на честь Різдва Богородиці за часів князювання , який на збудування й