утримання її виділив десяту частину князівських доходів — десятину (звідси і назва). Церква являла собою хрестово-купольний шестистовпний храм. На початку 11 століття під час великої пожежі вона була пошкоджена. Згодом її відбудували й оточили з трьох боків галереями. Десятинна церква була оздоблена мозаїкою, фресками, різьбленими мармуровими та шиферними плитами. Ікони, хрести й посуд привезені з Корсуня (Херсонесу) — район сучасного Севастополя року. Окрім головного престолу, церква мала ще два предільних: святого Володимира і святого Миколая. У Десятинній церкві було поховано , його дружину — візантійську царівну Анну, сюди було перенесено з Вишгорода прах .
року Десятинну церкву розграбували війська Андрія Боголюбського, у — війська Рюрика. У році монголо-татарські орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву — останній оплот киян.
Тільки року митропилит Петро Могила в одному з вцілілих преділів заснував маленьку церкву у пам`ять про зруйновану святиню і поставив у ній одну з найстаріших ікон з образом святого Миколая, що її привіз з Корсуня князь Володимир. Пізніше Петро Могила знайшов у руїнах саркофаг князя Володимира і його дружини Анни. Череп князя поклали у церкві Преображенія (Спаса) на , потім його перенесли до Успенської церкви Києво-Печерської лаври. Кість і щелепу передали до . Все інше знову поховали. За заповітом Петро Могила залишав на відновлення Десятинної церкви тисячу золотих.
У церква була вже дуже стара і мала велику потребу у відбудові. Її було проведено за наглядом монахині Флорівського монастиря Нектарії Долгорукої. Знову знайшли і поховали саркофаги.
Відбудова 19 століття
Тільки року митрополит Євгеній Болховитінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви археологу К. А. Лохвицькому. Були знайдені шматочки мармуру, мозаїки, яшми. Розкоп залишили без охорони і його почали розкрадати. освятили початок будівництва нової церкви. За конкурсом (у якому також брав участь ) будівництво нової церкви доручили петербургському архітектору В. П. Стасову. 13 років 11 місяців і 17 днів тривало будівництво, яке коштувало понад 100 тисяч рублів золотом. Іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Петербурзі, створених художником Боровіковським. року нову Десятинну Успіння Богородиці Миколаївську церкву освятили митрополит Київський Філарет, архієпископ Житомирський Никанор і єпископ Смоленський Іосиф.
На початку 30-х років 20 столяття Десятинна церква, як і багато інших пам`ятників культури і мистецтва дорадянського періоду було знищено радянською владою.
Залишки фундаменту. Розкопки середини 20 століття
Джерела:
Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".
Богородиці Пирогощі церква
Одна з найдавніших мурованих споруд Києва (зруйнована на початку 20 ст. радянською владою). Споруджена — , за князювання сина Володимира Мономаха — Мстислава, біля підніжжя в районі теперішньої . Святиня храму, ікона Богородиці, раніше зберігалася в константинопольській вежі — пірогосі, звідси назва Пирогоща. Згадується в "Слову о полку Ігоревім" у зв`язку з поверненням до Києва з половецького полону князя . Церква являла собою невеликий тринефний храм, увінчаний одним куполом. Стіни, скріплення було оздоблено фресками, підлогу — полив`яними й мозаїчними плитами. Кілька разів реконструйована: — — італійський архітектор С. Брачі; у 70 — х рр. 18 ст. у формах укр. бароко — арх (ймовірно, тут був похований); у 19 ст. з елементами класицизму. Перед фасадом церкви в 19 ст. (мала назву Успенська) було споруджено дзвіницю. Б. П. ц за середньовіччя служила громадським осередком киян. При ній діяла школа, були сирітський притулок, лікарня для немаєтних, міський архів. Поблизу церкви відбувалися урочисті церемоніали Київського братства. В — , коли перебував у руках уніатів, Б. П. ц. була центром київ. метрополії. У 2 — й пол. 70 — х рр. 20 ст. здійснено розкопки фундаменту храму. Фундамент був до 4 м глибини і складено його з буд. матеріалу взятого з ще раннішої споруди.
Відбудовано храм у р.
Джерела:
"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-
Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".
Ротонда на Аскольдовій Могилі
рік.
Церква Святого Миколая Чудотворця. Розташована у природно-архітектурному парку, на правому березі . За літописом, на цьому місці новгородський у році убив київських князів і Діра. Тут нібито поховано . До року над Аскольдовою могилою стояла дерев`яна церква. року архітектор спорудив над Аскольдовою могилою муровану церкву-ротонду, яку згодом було перебудовано на павільйон. року за проектом архітектора П. Г. Юрченка надбудовано другий поверх. Аскольдову могилу зобразив на своєму малюнку "Аскольдова могила" (). За літописними мотивами й народними переказами про і Діра М. Загоскін написав роман "Аскольдова могила" (). За цим твором О. М. Верстовський створив однойменну оперу ().
На початку -х років церкву було реконструйовано й перебудовано.
20 століття. Перебудова у павільйон.
Джерела:
"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-
Матеріал з проекту "WWW Енциклопедiя Києва".
Спаса на Берестові церква
Вид з півдня.
Пам`ятник архітектури; вперше згадується в літописі . Родова усипальниця князів із роду Мономаховичів. В тут було поховано сина Володимира Мономаха - Юрія Долгорукого - засновника Москви (тричі - у -50, та -57 - був великим князем київським).
Від первісної споруди церкви зберігся один перший ярус прямокутного притвору. У -43 на замовлення Петра Могили храм було реставровано у стилі українського бароко і розписано грецькими майстрами. У під час капітального ремонту церква одержала п’ятиголове завершення. У -14 за проектом арх. А.І. Меленського до неї прибудовано дзвіницю у формах класицизму. В такому виді церква збереглася до наших часів. Значний інтерес становили різьблені і чеканні прикраси престолу, виконані золотих і срібних справ майстром Ф.М. Коробкою.