“Історія виникнення та віровчення зороастризму”

ЗМІСТ.

ВСТУП. 3

РОЗДІЛ I. Соціально-економічні, історичні та релігійні передумови виникнення зороастризму. 7

РОЗДІЛ II. Зороастризм як релігія містичного одкровення. 14

РОЗДІЛ III. Культові обряди, ритуали та звичаї послідовників

Заратуштри. 33

ВИСНОВОК. 41

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА. 45

Вступ.

Духовна спадщина народів Азійського континенту – невід’ємна складова частина культурної історії людства. Традиційна культура цих народів чинить і сьогодні вплив на економіку, ідеологію, політику цих країн. Саме тому для дослідників сучасників досить актуальним є вивчення найбільш різноманітних проблем традиційної культури, в тому числі і таких істотних, як культурно-релігійні традиції і їх відображення в живій соціальній практиці народу, закони еволюції і трансформації міфології в класовому суспільстві і багато інших.

Відомо, що в побуті всіх народів, які прийняли іслам, продовжують утримуватись багато попередніх поглядів та ритуалів. Вони беруть початок в стародавніх місцевих релігіях. Ці пережитки доісламських вірувань та обрядів, що не були витіснені ісламом, представляють собою настільки важливий елемент повсякденної релігійної практики мусульман, що в значній мірі саме їх збереженням пояснюється примітна локальна своєрідність ісламу в різних регіонах “мусульманського світу”.

Релігійна система стародавніх іранців складалася в стороні від головних центрів близькосхідної цивілізації і за характером помітно відрізнялася від релігійних уявлень Давнього Єгипту чи Месопотамії. Релігія народів Ірану розвивалася надто своєрідними шляхами і прийняла форми, які багато в чому неподібні на релігії інших народів Древнього Сходу. Про релігію давніх персів повідомляють уривкові та малонадійні відомості тодішніх грецьких письменників – Геродота та інших. Геродот. Історії: В 9 книгах. – К.: Наукова думка, 1993. – 573с. Більш вірогідні, але ще більш часткові дані містяться в написах царів Ахеменідів (VI – IV ст. до н. е.) Дандамаев М. А. Иран при первых Ахеменидах.(VI в. до н. э.). М.: Издательство восточной литературы, 1963. – 290с.

Значно більш повний матеріал міститься в релігійних текстах самих

персів, в їхній давній священній книзі Авесті, яка і є головним джерелом вивчення стародавньої іранської релігії – зороастризму.11 Маковельский А. О. Авеста. – Баку: Издательство Академии наук АССР, 1960. – 144с.

Зороастризм – найбільш древня з світових релігій одкровення, тобто релігія, яка була отримана пророком від бога, і, як побачимо, він мав на людство більше впливу, ніж будь-яка інша віра. Зороастризм був державною релігією трьох великих Іранських імперій, які існували майже безперервно з VI ст. до н. е. до VII ст. н. е. і головували на більшій частині Ближнього і Середнього Сходу. Влада і могутність Ірану забезпечили зороастризму великий престиж, і деякі з важливих його доктрин запозичені іудаїзмом, християнством, ісламом, а також гностичними сектами. На Сході зороастризм вплинув на розвиток північного варіанту буддизму. В теперішній час, під дією різних зовнішніх факторів, кількість зороастрійців зменшилась, вони розпались на невеликі общини і проживають переважно в Ірані та Індії, але вірування, вперше проголошені пророком зороастризму, все ще визнаються людьми всього світу.

Зороастризм є не тільки одною з найдревніших, а ще й однією з найблагородніших релігій. Окремі її положення є навіть унікальні. Вони давали можливість послідовникам вести цілеспрямоване і задоволене життя, що, в свою чергу, пробудило в них глибоку вірність до своєї віри. Зороастризм заслуговує вивчення і із-за тієї ролі, яку він відіграв у релігійній історії людства.

Ця релігія в науці називається по-різному: маздеїзм – в честь головного бога Ахура-Мазди; релігія Авести (авестизм) – так називалася головна священна книга; вогнепоклонство – через особливу роль вогню в цій релігії. Пізніше розгалуження іранської релігії отримало назву мітраїзм – в честь бога Мітри. А там, де збереглась вона і до сьогоднішнього дня в Північно-Західній Індії в дуже зміненому вигляді, називається парсизмом.

Звичайно, що ця релігія і до сьогодні викликає жвавий інтерес серед

вчених, дослідників, богословів. Саме тому багато відомих науковців присвятили своє життя вивченню історії та вчення зороастрійців. Так, наприклад, Мері Бойс провела більшу частину свого життя в середовищі парсів (сучасних зороастрійців) і дослідила загалом їх вчення, вірування та звичаї, які і висвітлила в книзі “ Зороастрийцы. Верования и обычаи”.11 Бойс Мэри. Зороастрийцы. Верования и обычаи. – М.: Наука,1987. Паралельно з нею, працювала і Дорошенко О. А., яка відобразила життя послідовників Заратуштри в сучасному Ірані в праці “Зороастрийцы в Иране”.22 Дорошенко Е. А. Зороастрийцы в Иране. Историко-этнографический очерк. – М.: Наука, 1982. Заслуговують на увагу і роботи таких авторів як Струве В. В.,33 Струве В. В. Родина зороастризма. – Рабочая хроника Института востоковедения за 1943 год. Ташкент, 1944 Фрай Р. Н.,44 Фрай Р. Н. Наследие Ирана. – М., 1972. – 467с. Лелекова Л. А., Брагінського І. С.,55 Брагинский И. С., Лелеков А. А. Иранская мифология / Мифы народов мира: В 2 Т. – Т 1. – С. 560 – 561. Абаєва В. І.66 Абаев В. И. Два зороастризма в Иране // Вестник древней истории. – 1990. - №4. – С.198 – 207. Історію Ірану, його політичний, економічний та релігійний розвиток опрацювали вчені Дьяконов М. М.,77 Дьяконов М. М. Очерк истории древнего Ирана. – М.: Издательство восточной литературы, 1961. – 444 с. Васільєв Л. С.,88 Васильев Л. С. История религий Востока: – М.: Высшая школа, 1988, - 416с. Луконін В. Г.,99 Луконин В. Г. Иран в III веке: