Враховуючи сьогоднішню ситуацію в Україні коли йде ???? рідних віросповідань, а також відсутність єдності в Православ’ї можна сміливо констатувати, що це є перешкодою до єдності нації і ???? державних інституцій. Саме коли немає духовної єдності нації не може бути єдиною і держава, без духовної єдності виникають протиріччя і розколи в самі державі, що згодом призводить до загибелі як держави так і нації.

Вперше за всю історію людину поставили перед дилемою: бути віруючим чи атеїстом, йти до храму чи ні. Основний закон держави – Конституція у ст.. 35 говорить: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої. Без переслідування одноособових чи колективно релігійні культи чи обряди.

Діяльністю релігійних організацій, ???? життя в нашій державі регулюється різними законодавчими актами і на сьогоднішній день їх є чимало. Про це сказано в ст.92 Конституцій України.

Право на свободу совісті регулює Закон України: «Про свободу совісті та релігійних організацій», ухвалений 23 квітня 1997 р. Стаття І цього закону гарантує право на свободу совісті, згідно з Конституцією та Декларацією про державний суверенітет, нормами Міжнародного права, соціальної справедливості, захисту прав та законних інтересів громадян, незалежно від їхнього ставлення до релігії, а також створення благодатних умов для співробітництва і злагоди між церквою і державою, розвитку суспільної моралі та гуманізму.

У статті ІІІ цього Закону ми читаємо: «Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Церква ???? в ????, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором, і вільно одноособово чи разом з іншими сповідувати свої релігійні чи атеїстичні переконання».

Релігійне життя, як і життя держави, не стоїть на місці, воно так само прогресує, і при цьому держава своїм законодавством старається його регулювати. Деколи воно є не досконалим і повністю не відповідає вимогам сьогодення, то тільки спільна співпраця юристів богословів і інших фахівців зможуть впорядкувати правові відносини між церквою і державою.

Держава старається дотримуватися норм міжнародного права, норм якими користується вся цивілізована ????. релігійні організації як юридичні особи в правовідносинах з державою взаємними, що врегульовані цивільним правом, а звідси вони повинні знайти своє відображення в цивільному законодавстві України.

Маючи у своїй власності монастирі і інші церковні будівлі, церква підлягає під Закон «По власність», ухвалений 7 лютого 1991р. У законі поряд з іншими положеннями відображено положення про колективну власність релігійних організацій та юридичних осіб. Враховуючи різносторонній зв’язок держави і церкви, ми бачимо, що акту вальніть відносин держави і церкви зачіпає всі сфери суспільного життя, що відображено в таких нормативно-правових актах як:

Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991р.

Закон України «Про господарські товариства» від 17 вересня 1991р.

Закон України «Про засоби масової інформації України» від 16 листопада 1992р.

Розпорядження КМ «Про заходи щодо повернення культового майна» від 22 червня 1994р.

Та це тільки початок переліку нормативно правових актів, які регулюють правовідносини держави і церкви. Насправді їх є набагато більше, що є доказом того, що церква і держава не можуть існувати одне без одного, а їхня співпраця є основою духовної та юридичної культури громадянина. Адже доки нація навідує своїм ????? свідомістю різницею між добром і злом доки в України буде беззаконня й хаос, іншими словами, церква має стати тією рушійною силою, яка допоможе змінити як менталітет нації в цілому так і менталітет кожного суб’єкта суспільства. Із зміною духовних цінностей наше суспільство стане більш духовно багатим й гармонійним, адже запорукою порядку й закону буде громадянин нашої держави, кожен з нас буде ?????наше суспільно в цілому, знищуючи зло, беззаконня, хабарництво, тощо. Не потрібні будуть ???? і лагеря, адже кожен право свідомий, духовно багатий громадянин буде пропонувати допомогти державі, яка ???? її, обійти законодавство. Кожен громадянин відчує себе частиною нашої держави яка дбає про нього і захищає його, а не гнобить його та використовує як це було колись і як це є тепер. ???? не кожен ???? бачить і хоче бачити яка біда спіткала Україну. Біда яка називається: Духовною деградацією суспільства» де ???? не тільки те що відрізняє нас від тварин і що роблять на людиною (людяність, гуманність, доброта, чесність) але й підірвала підвалини довіри до нашого законодавства та держави в цілому. І тому церква як і багато сторіч назад стоїть на захисті нашої української державності та моральному устрої нашої держави, що дає на віру в наше майбутнє.

Безперечно державотворення – складний процес і його процеси ???? віруючих відіграли важливу роль. Церква боролася за рідну українську мову національне книговидавництво, моральне виховання народу відкривала навчальні заклади, займалися благодійницькою діяльністю завдяки релігії в суспільстві утворилися величезні моральні ідеали, ????? порядки, які забезпечували самозбереження і розвиток людини. Тепер законодавчих органів держави ???? послідовна законодавча політика, спрямована на створення сприятливих умов для діяльності релігійних організацій, які є активними учасниками різноманітних правовідносин. Що й буде запорукою розвитку здорового нашого суспільства, й розвитку та процвітання української держави.