На наш погляд, потрібно не підвищувати ефективність каральної системи (хоча це теж важливо), а намагатися запобігти злочинності. А корінь злочинності слід шукати в соціальних умовах, у соціальному середовищі. Соціологи стверджують, що злочинцями не народжуються, злочинцями стають, і робить їх такими середовище. Потрібно викорінювати убогість, неосвіченість, фактичну юридичну нерівність та інші фактори, які породжують правопорушення. Суспільство в особі держави, що погоджується з такими вадами або зволікає з їхнім подоланням, несе чималу частку відповідальності за злочини, вчинені членами даного суспільства. Наша ж держава поки що, на жаль, не справляється зі своєю соціальною функцією.

На нашу думку, страту не слід виключати із законодавства жодної країни. Держава повинна мати можливість у крайній ситуації застосувати цю міру покарання. Тим не менше, варто звузити коло карних діянь і, можливо, ввести обов'язковий елемент рецидиву або кількісний фактор (тобто засуджений має вчинити не менше двох злочинів). Скажімо, навряд чи будь-хто заперечуватиме, проти страти терориста, який підривав будинки, або маніяка, який убивав людей.

Незважаючи на в принципі негативне ставлення до смертної кари, вважаю, що зараз її скасування за всі злочини є трохи передчасним, тому що суспільна думка, яку не можна не враховувати, до цього ще не готова.

Однак варто визнати, що довічне ув’язнення є набагато кращим за смертну кару. По-перше, задоволені гуманісти. По-друге, злочинець тоді зміг би принести суспільству користь, безкоштовно виконуючи різні роботи (або на користь держави, або на користь сторони потерпілого, або й ту, й іншу). Якби держава продумала дану програму і все ж таки знайшла на це гроші, то це б себе виправдало як в економічному, так і соціально-політичному плані.