Буддисти не миролюбні насамперед тому, що будь-яка релтігія намагається завоювати прибічників. Це може здійснюватися діво-ма шляхами: коли одна нація насаджує свою релігію іншій Ішля-хом завоювання або коли верхівка даної нації, сприйнявша нюву віру, обертає в неї підданих. Те саме сталося із буддизмом. Тгема насильства замінюється темою жертви заради відданості Б<огу. Цікавою є спроба засновника династії Суй обгрунтувати ссвої завоювання за допомогою буддизму. Таким чином, ставленню до будь-якої війни є упередженим, незважаючи на те, що у буд-дистів існує заборона на вбивство. Вимова завдати шкоди всьо-му живому, вбивати чужоземців, прибічників інщої віри може стати вчинком заради війни. Тому це не заважає миролюбним монархам, які шанують Будду, кидати народи у хаос війни. Війна проти невірних, єретиків виправдовує будь-яке насильство. За біблійським ученням десь на землі є міфічна країна — заступни-ця релігії — Шамбала. її цар спрямовує свої війська проти не-вірних і всі вони, зрештою, будуть знишені.

Заборона на вбивство і заклик до «війни проти невірних» мир-но співіснували. «Ахімса» навіть не завжди діє всередині однієї релігії — озброєні буддійські монахи завжди були великою си-лою. В Японії XVI ст. і Таїланді у XVIII ст. основною опорою претендентів на престол були саме вони. Звідси заборона на вбив-ство була дійсною лише для простих людей один щодо одного і до представників влади.

У наш час буддизм, попри багато існуючих історичних супе-речностей у минулому, залишається символом миролюбства. Відо-мим є вислів Оги-перу про те, що кінець кінцем людство повин-но зробити вибір між ученням буддизму та водневою бомбою.

Соціально-політичний підхід до проблеми війни і миру харак-терний головним чином для міжнародної буддійської організації «Азіатські буддисти за мир». Завдання цієї організації були сфор-мульовані першим президентом хамбо-ламою С.Гомбоджавою у журналі «Буддисти за мир» за 1968 р.:—

забезпечити тісне співробітництво буддистів усього світу для зміцнення миру в Азії і в усьому світі;—

пропагувати і здійснювати ідеї миру, справедливості і люд-ської гідності — суть вчення Будди;—

захищати і підтримувати національну незалежність і проти-стояти імперіалізму, колоніалізму і неоколоніалізму;—

протистояти агресивним військовим блокам та їх базам в Азії;

- сприяти повному роззброєнню та забороні виробництва, випробування, накопичення і використання термоядерної зброї та інших засобів масового знишення;—

захищати права людини шляхом ліквідації голоду, злиден-ності, неосвіченості, расової та соціальної дискримінації, неспра-ведливого економічного порядку і релігійної нетерпимості та сегрегації;—

підтримувати співробітництво з іншими миролюбними ру-хами релігійних та нерелігійних організацій, що мають подібні цілі.

Слід визначити прогресивний вплив багатьох буддійських організацій країн Південної та Південно-Східної Азії, які беруть активну участь у боротьбі за встановлення миру на землі, фор-мування нової політичної свідомості. На міжнародному форумі <-За без'ядерний світ, за виживання людства», який відбувся 14— 16 лютого 1987 р. у Москві, президент Шріланкійського буд-дійського конгресу, віце-президент Азіатської буддійської кон-ференції за мир сказав: «Тут зібралися представники багатьох світових релігій. Я, буддист із Шрі Ланки, передаю вам бра-терські привітання від Азіатської буддійської конференції за мир. Всесвітньої «Ради Сангха», індійського товариства «Маха Бод-хи».

Висновок

Буддизм є особливою релігією світу. По-перше, він своїм корінням проріс у багату на філософські традиції індійську культуру. По-друге, буддизм — це релігія, яка не знає Бога-творця. Тому, обґрун-товуючи свої релігійні догми, адепти буддизму не апелювали до авторитету Бога-творця, а розвивали філософсько-теоретичне тлумачення релігійної ідеї спасіння. По-третє, в буддизмі існує відповід-ний категоріальний апарат, який визначає специ-фіку буддійського світогляду.

Останні десятиліття внесли в діяльність буддій-ських організацій нову важливу рису: почали створюватися міжнародні об'єднання буддистів, які ставлять перед собою завдання вирішення еко-логічних проблем» збереження миру. Перщою ве-ликою організацією стало Всесвітнє братство буддистів, створене 1950 р. в Коломбо. У 1969 р. буд-дійські кола Азії створили Азійську буддійську конференцію. Буддисти є активними членами міжнародного церковного руху.

Підхід до проблеми війни і миру, найбільш важливих проблем новітнього часу, яскраво висвічує специфіку буддійського світо-гляду, оскільки подібна аргументація про спроби досягненая миру і ліквідації воєн властива не тільки буддійським ченцям, а й політичним і суспільним діячам-буддистам. Філософська та світоглядна сутність буддійського підходу до проблеми побудо-ви міцного миру рівнозначна. Це підкреслення домінанти мо-ральних цінностей над економічними, політичними, ідеологіч-ними програмами.

Література

1. Кочетов А.Н. «Буддизм» М.,Политиздат,1968.

2. Крывелев И.А. «История религий» Т.2 М.,"Мысль",1988.

3. Александр Мень. «История религии» М.,1994.

4. Бублик «Релігієзнавство», К., 2000

5. Лубський, «Релігієзнавство»,К., 1997

6. Калінін, «Релігієзнавство», К., 2002