Фэрклот Сэмюэл Д. Созидание церквей, готовых к воспроизводству. – Мичиган: Бейкер Бук Хауз Гранд Рапидс, 1996. – 182 с.

Финнел Давид. Жизнь в Его Теле. – СПб.: «Библейский взгляд», 1999. – 192 с.

Фредина В., о., маг. ліц. Розвиток пасторального богослов’я у відновленій Львівській духовній семінарії // Листки духовно-пасторального відділу, випуск ІІІ. Матеріали наукової конференції “Сучасний погляд на пасторальне богослов’я”. Львів, 8 травня 2003 р. – С.43 – 45.

Ходькова Л.П. Релігієзнавство. Підручник. – Вид. 2-е, доп. – Львів: Афіша, 2001. – 312 с.: іл.

Хороший Михаїл, митрополит. Поширений катехизис Православної Церкви Христової. Видання друге. – Київ: видавництво „Воскресіння”, 1992. – 176 с.

Цыпин В.А., прот. Церковное право. Учебное пособие: 2-е изд. – М.: Изд-во МФТИ, 1996. – 442 с.

Чапнин Сергей. Деньги Церкви // Интернет-журнал «Соборность», 2002.

Чеховський Володимир. За Церкву, Христову громаду, проти царства тьми / Видання Церковної Ради першої парафії Української православної церкви Миколаївського Собору Року Божого 1922, м. Харків. Видання друге. – Франкфурт/Майн, 1947. – 34 с.

Чобич Созонт, митр. прот., кандидат богослов’я. Історія християнської церкви. (в 2-х частинах). – Львів, 1997. – 272 с.

Чопенко В.Г. Православний словник. – К., 1995. – 110 с.

Шварц Кристиан А., Шалк Кристоф. Практическое примененение принципов естественного роста общины / пер. с нем. – Н.Новгород: Центр АГАПЕ, 1998. – 236 с.

Шведов О.В. Энциклопедия церковного хозяйства. – М.: «Ковчег», 2003. – 736 с.

Stocki Ryszard. Zarz№dzanie dobrami. – Krakуw: Wydawnictwo WAM, 2003. – 335 s.

Додаток 1

Витяг із Уставу парафії Самбірсько-Дрогобицька Єпархія Української Греко-Католицької Церкви. – Трускавець, 2005.

VІІI. Фінансове життя парафії

Арт. 121. Кожна громада зобов'язана відраховувати кошти на потреби Єпархії чи загально церковні справи у розмірі, встановленому Главою Церкви чи єпархіальним Єпископом.

Арт. 122. Парафія забезпечує свої матеріальні потреби на основі повного господарського розрахунку та самофінансування.

Арт. 123. Парафія повинна мати свій розрахунковий рахунок в державному банку або відкритий субрахунок при Єпархії.

Арт. 124. Парох, адміністратор та духовний опікун несе повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність. Для перевірки його діяльності, в тому числі майнових доходів і витрат, діє Єпархіальна ревізійна комісія.

Арт. 125. Парох, адміністратор та духовний опікун має право розпоряджатися поточним рахунком у банку.

Арт. 126. Грошові надходження парафії накопичуються за рахунок добровільних пожертв віруючих, підприємств, організацій, установ та окремих громадян, надходжень від реалізації предметів релігійного призначення, релігійної літератури та інших не заборонених церковним та цивільним законодавством джерел.

Арт. 127. У кожній парафії під час тацового збору потрібно дотримуватись наступних правил:

- тацовий збір відбувається з благословення парафіяльного священика. Священик або провізор за згодою священика посилає кожного разу двох нових представників з громади з тацою;

- зібрані гроші ставлять у храмі на видному місці, а саме - на тетраподі, бічному престолі чи на іншому відповідному місці;

- після закінчення богослужіння люди, які зібрали гроші, залишаються і перераховують їх;

- пораховані гроші передаються скарбникові, який робить в касовій книзі відповідні записи: хто збирав гроші, сума зібраних грошей, хто їх приймає, а також ставляться підписи виконавців даної бухгалтерської операції;

- гроші, які поступили до скарбниці як пожертва, повинні прийматись в присутності двох людей, про що робиться відповідний запис, аналогічний попередньому;

- парафіяльний священик може особисто перевірити дану операцію.

Арт. 128. Не слід відміняти тацового збору, а для збільшення фінансових надходжень до церковної каси рекомендується проводити навіть щомісячні збірки від всіх родин парафії. Суму такої збірки встановляє парох, адміністратор та духовний опікун за порадою церковного братства.

Арт. 129. Без дозволу пароха, адміністратора та духовного опікуна скарбник, провізор чи члени церковного братства не можуть самостійно проводити грошові збірки та розпоряджатися церковними грішми.

Арт. 130. Парох (адміністратор) має право визначати заробітну плату чи винагороду церковному причту. Парафіяльному священикові (парохові, адміністраторові, сотрудникові, духовному опікунові) та дияконові заробітню платню встановлює єпархіальний Єпископ.

Арт. 131. У відсотках розмір заробітної платні парафіяльного священика встановлюється відповідно до таких критеріїв:

- служіння в наміренні парафії у неділі та визначені Синодом Єпископів УККЦ свята - 35%;

- постійне проживання на парафії - 25%;

- катехизаційна праця - 10%;

- праця з молоддю - 10%;

- відвідування парафіян поза Йорданськиим часом - 10%;

- соціальна праця - 5%;

- опіка над братствами і сестрицтвами та парафіяльною бібліотекою - 5%.

Арт. 132. До встановленого єпархіальним Єпископом розміру заробітної платні парафіяльного священика додатково нараховується:

а). уряд пароха - 20%;

б). академічний рівень:

- ліценціат - 5%;

- докторат - 15%;

в). вислуга літ:

- з 10-ти років - 10%;

- з 15-ти років - 15%;

- з 20-ти років - 20%.

Арт. 133. § 1. Громада, яка діє при матірному храмі, проводить сплачування встановленого відсотку у пенсійно-допомогові фонди.

§ 2. Громади, що діють при дочірніх храмах та духовних станицях, сплачують громаді матірного храму встановлений декретом єпархіального Єпископа відсоток від загальних відрахувань.

Арт. 134. § 1. Парафіяльний священик і диякон мають право (кан. 292 § 2 ККСЦ) на один вихідний день у тижні встановлений протопресвітером та щорічну оплачувану відпустку терміном не більше одного місяця.

§ 2. Для забезпечення душпастирської опіки парафії на час відпустки парафіяльного священика єпархіальний Єпископ призначає іншого священика, наділеного відповідною владою і повноваженнями, а також встановлює для нього розмір платні.

§ 3. Якщо парафіяльний священик чи диякон не відбув планової відпустки, то з письмового благословення єпархіального Єпископа парафія виплачує компенсацію за невикористану відпустку у розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Арт. 135. За всі