До числа особливо зрозумілих пророцтв Ісаї належать: передбачення про народження Емануїла від Діви (Іс.7,14), передбачення про вхід Месії в Галілею, в межах Завулонових і Нефталимових (Іс.9,1.2;), передбачення Багатьох чудес Христових (Іс.35,5.6), тихості і смирення Месії (Іс.32,1 – 4); назва Кіра по імені і надто за 150 років до його народження і зображення його перемоги (Іс.45,1 – 15) ; зображення приниженого стану Месії, а саме: зневага від людей, муки за їх гріхи, терпеливість в муках, подібних на тихість агнця, не відкриваючого уста перед тим, хто стриже його, - прирівнювання або зарахування до беззаконників і злодіїв під час розп’яття і до багатих і знаменитих при похованні (Іс.53,1 – 12) – на кінець призвання всіх народів в Царство Христове (Іс.60,6 – 16) і надання особливо знаменитого і почесного місця незайманим в Церкві Божій (Іс.56,3 – 7).

Головні частини книги пророка Ісаї, на думку блаж. Ієроніма, вказані самим письменником, так як імена царів, позначені в надписах, згадуються в тому ж порядку в самій книзі і таким чином зрозуміло позначається, що при якому царі було виголошено. По такій вказівці перша частина заклечається в перших п’яти розділах і містить пророчі слова, виголошені в дні дії Прокаженого; другу частину складає шоста глава, в якій викладається видіння, що було в рік смерті Озії або в перший рік царювання Йоафама; - третя частина простягається з початку 7 розділу до 27 вірша 14 розділу і містить пророцтва, виголошені в дні Ахаза, а четверта частина з 28 вірша 14 розділу простягається до кінця книги і містить пророчі слова, виголошені в дні царя Єзекії. Звичайно, при такому поділі книги виходять частини не рівні по об’єму. Але такий поділ слід мати на увазі для належного розуміння пророчих висловлювань, настанов і погроз; бо значення слів у висловлюваннях і погрозах природно визначається історично відомою степенню хвороби викритої і бід та переворотів, що сталися в долі народів. Самі пророкування майбутніх подій, якщо ми станемо дивитися на них тільки зі сторони пророчої, при такому поділі зберігають свою історичну основу або достовірність; воно, вказуючи точку відправлення пророчого споглядання, сприяє точному визначенню обставин, які пророкують. По іншому книгу Ісаї розділяють (в тлумаченні Алляніде) на дві частини[36.,c.78].

Книга пророка Ісаї складається з 66 глав і за своїм змістом поділяється на три частини, які в сучасній біблійній науці називаються: Прото-Ісая (1-39 глл.), Ісая II (40 - 55 глл.) та Ісая III (56 - 66 глл.). Кожна частина в свою чергу поділяється на декілька розділів[44.,c.42].

Ісая 1 - 39. Перша частина містить пророцтва викривального та втішального характеру, що вимовлені й записані в різний час і з приводу різних історичних подій. Ця книга складається із шести частин: 1-12 глл.; 13-23 глл.;

- 27 глл.; 28 - 33 глл.; 34 - 35 глл.; 36 - 39 глл.

1 — 2 глави - промови про Юдею та Єрусалим. 1-6 глл. цього розділу являють собою введення до книги, де містяться викривальні промови пророка, що стосуються здебільшого початкового періоду служіння пророка при Іоафамі. В них зображається гріховність юдейського народу, провіщується загроза покарання за нечестивість, спасіння "залишку" і покликання Ісаї до пророчого служіння (6 гл.).

7-12 глави - промови пророка, виголошені в період сиро-ефраїмського нашестя на Юдею та Єрусалим при Ахазі в 735 - 734 pp., в яких передбачуються падіння Ізраїлю, Сирії, а також й Ассирії, за допомогою до якої звернувся Ахаз; провіщується безпека дому Давидового, з якого повинен народитися Еммануїл від Діви (7, 14), передбачається Його духовне царство (9, 1 - 6) та обставини народження: Еммануїл народиться в скромних умовах, але буде володіти повнотою дарів Духу Божого, а царство Його буде правосудним і мирним (11, 1 - 10). Частина завершується двома невеликими гімнами спасенних (12 гл.).

13-23 глави - пророцтва про долі язичницьких народів та євреїв: про Вавилон (13, 1 - 14, 23); Ассирію (14, 24 - 27); Філістію (14, 28 - 32); Моаву (15 -16 глл.); Дамаск і Самарію (17 гл.); Ефіопію (18 гл.); Єгипет (19 - 20 глл.); про падіння Вавилону (21, 1 - 10); про Едом (21, 11 - 12); Аравію (21, 13 -17); Єрусалим (22 гл.); Тир і Сидон (23 гл.).

24-27 глави - есхатологічні пророцтва, або так названий "Великий апокаліпсис" Ісаї[24.,c.64].

28 - 33 глави - так званий ассирійський цикл - серія пророцтв про Самарію та Єрусалим, спрямованих проти єгиптофільської політики юдейського царя (Єзекії).[27.,c.61]. В них проводиться думка, що союз з язичницьким Єгиптом суперечить волі Божій і що спасіння (від ярма Ассирії) залежить лише від Бога. Північному царству провіщується погроза зруйнування, юдеям - лиха й подальше спасіння,