Горбачовим, єпископи звернулися до Папи з меморандумом про стан УГКЦ. Хоча синодальні рішення мовчать на цю тему, думаю що на засіданнях багато обговорено в цій справі. Папа Іван Павло II підкреслив в своєму зверненні до отців Синоду, що він підтримує відновлення УГКЦ в Україні і апелював до уряду СССР визнавати права УГКЦ особливо права на доступ до церков, на утворення єрархії та до вільного контакту всіх вірних.
Цікаво помітити, що 01 жовтня 1989 р. Секретаріат Синоду надіслав лист до Патріарха та єпископату Московського Патріархату з проханням пітримувати легалізацію УГКЦ. але водночас вимагаючи віддати УГКЦ її колишню власність. [Див.5.сс.3-5]
2.5.2.2 Літургійні питання
Велика частина рішень стосується перекладу богослужбових книжок. Різні комісії були створені щодо вирішення цих питань. Синод 1983 р. підтвердив конкретні норми щодо богослужіння, як наприклад щодо потреби Іконостасу, щоб не заміняти Св. Літургію богослуженями індивідуального характеру парастасі чи молебні, відправити всі богослужіння у відповідній для них порі дня і.т.д. Синод нагадував священикам потребу проказувати часослов і зменшив періоди заборонені для забав. Синод доручив літургійні комісії вивчити можливість святкування «Неділю всіх святих Русько-Українського народу», що сьогодні святкується в 4. неділю по зісл. Св. Духа. В 1985 р.
Цікаво помітити, що був конфлікт між прихильниками літургійних переклад Йосифа Сліпого 1973pоку які більше орієнтувалися на церковнословянську мову та прихильниками нових видань. "На початку 80-років оо. Василяни починали складати новий «молитвослов» з наміром, заміняти «архаїзми» словами сучасної української мови. Їхні супротивники вважати ці тексти не досить точними, а деякі говорили про «зраду спадщини Патріарха Йосифа». [Див.14.сс.31-32]
2.5.2.3 Екуменізм
Часто йшла мова на синодах про відношення до православних Церков. Другий Синод 1980р. з одного боку осудив Лвівський псевдосинод 1946p. як неканонічний, з іншого боку єпископи виразили бажання починати діалог з РПЦ. Синод 1983 р. виразив потребу усвідомлювати вірних більше про все, що єднає і разом шукати відповідної форми щоб разом святкувати ювілей хрещення Руси-України. Під час ювілею греко-католики і православні відправили спільні молебні. Синод 1987 прийняв рішення, видати звернення до українських Православних і протестантів, в якому виявляє прощення і закликає до єдності.
2.5.2.4 Миряни
Другий Синод 1980р. спонукував до утворення організації мирян і постановив, що ці організації повинні мати ці головні засади: Католицька віра, Українська культура, Державність країни . На думку Синоду Апстолат в світі є одним з найголовніших завдань приготування ювілею.[Див.14.сс.30-31]
2.5.2.5 Пасторальні питання
Другий Синод 1980р. закликав звертати увагу на родину, особливо приготування до подружнього життя. Єпископи дали священикам пораду відраджувати від мішаних подружь, але, якщо не можна їх уникути, помагати подругам «виховувати своїх дітей в нашому українському обряді та в любові до нашої Церкви й до свого українського народу». Як на збір єпископів 1969р. можна зауважити, шо подружжя між українцями й не українцями вважається небажаним «мішаним» подружжям, хоча такі подружжя згідно церковного права є зовсім безпроблематичними.[Див14.с.30]
2.5.2.6 Ювілеї
Після 1983 р. Синоди багато займалися приготуванням ювілею хрещення Руси-України, який почався з Синодом 1987 р. Той самий Синод спонукав приготування святкувань із нагоди «400-річчя Берестейського та 350-річчя Ужгородського відновлення церковної єдності».
2.5.2.7 Інші справи
Синод 1987р. доручив відновлення процесу Беатификації Митрополита А. Шептицького. Синоди також вирішили деякі фінансові питання.
ІІІ Синодальні структури в Кодексі Канонів Східних Церков
3.1 Кодекс Канонів Східних Церков
Папа Іван Павло II 18-го жовтня 1990 проголосив Кодекс Канонів Східних Церков (Codex Canonum Ecelesiarum Orientalium/CCEO). ККСЦ заміняв перші ІV часткові кодифікації Пія XII, тобто Motu Ргоргіо „Crebrae Allatae" 1949 (про подружнє право). "Sollicitudinem Nostram" 1950 (про судочинство). "Postquam Apostolicis" 1952 (про ченців і церковне майно). ""Cleri Sanctitati" 1957 (про структуру Східних католицьких Церков) II Ватиканський Собор спонукав ревізію права Східних католицьких Церков, однак з початку не було ясно чи випрацьовувати спільну кодифікацію для всіх Східних католицьких Церков чи окремі кодекси для кожної церкви. Існували також наміри утворити т. зв. «Lex Ecclesiae Fundamentalis» як базову кодифікацію цілої Католицької Церкви. Коли ревізія латинського Кодексу (СІС) стада пріоритетом в 1971 p. всі новоутворені канони щодо Вселенської Церкви стали частиною СІС. 1972р. було вирішено випрацювати лише один Кодекс всіх Східних Католицьких Церков.[Див.2.сс.9-17]
3.2 Церква свого права.
В документах II. Ват. Собору «Ecclesia particularis» часто, але не завжди означає єпархії. З того видно, що треба було шукати чітку термінологію щодо нової кодифікації Східних католицьких Церков. Кодифікаційна комісія вирішила на користь назви «Ecclesia sui iuris».
3.3 Синодальні Структурі Патріарших і Верховно Архиєпископських Церков
Патріархи зі своїми синодами є найвищою владою Патріархату. II Ватиканський Собор використав таке висловлювання, тому що не мав часу вирішити питання співвідношення Патріарха та Синоду.
В патріарших Церквах згідно ККСЦ існують деякі синодальні органи: Синод єпископів, Постійний синод і Собор. Але термінологія не є чіткою: 3 одного боку Постійний синод не законодавчий орган, тобто «синод» у вузькому розумінні, але тільки частина патріаршої курії. З другого боку синод Митрополичої Церкви свого права називається «Радою ієрархів», хоча це не дорадчий, але законодавчий орган. Тут варто згадати, що синодальні структури в ККСЦ суттєво відрізнаються від тих, які є в Латинській Церкві.
3.3.1 Синод Єпископів
Членами Синоду Єпископів є всі висвячені єпископи, і лише вони. Сюди входять єпархіальні, титулярні єпископи, поставлені в межах і поза межами території Церкви. Для виявлення своїх думок можуть бути запрошені й інші. Дорадчий голос поза територіальних та титулярних єпископів може бути обмежений партикулярним правом, за