Надбанні хрести Українських церков ХVII-XVIII вв.

До останнього часу мало звертали уваги на наші старі надбанні хрести, на цю цікаву галузь української народньої творчости. Не перечисляючи де-кількох репродукцій окремих хрестів, розкиданих по виданнях давніх і нових, згадаю лише статтю С. П. Яремича „Наглавные кресты 17—18 вєковъ кіевских церквей", що була надрукована р. 1904-го в журн. „Археологическая летопись Южной Россіи". До неї було додано чимало ілюстрацій. Автор указує на надзвичайно фантастичну художню, концепцію старих над банних хрестів і підкреслює їхню велику вартість що до пізнання народньо-художнього стилю 17—18 віків. Однак ні про вияснення властивостей хрестів, ні про орнаментальні мотиви, ні про їхнє доходження мови там не було. Поважне місце одведено також зразкам старих наших надбанних хрестів у 1-м вип. видання „Українське мистецтво", що вийшов р. 1913-го. Кількість репрезентованих там хрестів чимала (32), серед них багато ріжноманітних. Користуючись цими матеріялами, а також зібраними власноручно, подаю сей коротенький начерк.

Ковані металеві хрести зі старих українських церков XVII-XVIII ст.

Схема надбанних хрестів утворюється двома взаємно перпендикулярними прутами, при чім нижня частина хреста довша за верхню. До перехрестя, а також до кінців хреста звичайно прироблювались кульки, або залізні кружальця. Під хрестом—півмісяць. Така основна форма хрестів, що ми розглядаємо, їхній кістяк. Просторінь поміж прутами, що утворюють схему хреста, часто зовсім нічим не заповнялась. Але й иноді подибуємо, що вона заповняється орнаментом: прямими, ламаними та хвилястими прутиками, мотивом „побігун", ланцюжками.

Орнаментація надбанних хрестів йшла так: заповнення кутної простороні, прикраса кінців хреста та частин прутів, що лишались вільними. Прикраси на кінцях хрестів прикріплювались до трьох, пяти та семи цяток кружалок. В залежности від того, як сполучалися прикраси на хрестах, надбанні хрести можна поділити на дві групи. До першої з них, найпростішої та найбільш поширеної, належать хрести, що одержали прикраси до трьох цяток кружалок. В хрестах цієї групи дві рівнолежних частини, що відріжняються тим, прямі чи гострі кути утворюють межи собою прикраси, поприкріплювані до кружалок. До другої групи належать хрести, що одержали прикраси до п’яти та семи цяток кружалок. Гуртування прикрас у хрестах цієї групи найскладніше й разом з тим – логічно випливає з найпростішого. Кутна просторінь заповнялась однаково в хрестах обох груп: через поділ кутків на частки, іноді-ж через уміщення менших хрестів. Необхідно зауважити, що всі розміщення прикрас робилися з додержанням строгої симетричности. Окремо стоять хрести, вставлені в так зване „сонце правди" - (каблучку в сяйві), але вони зустрічаються так рідко, що ми не можемо вважати їх за типові. Звичайно їх робили на фронтонах ріжних будинків, поруч з звичайним „сонцем правди".

Богородичні хрести "Сонце Слави" над Ставропігійною козацькою церквою

Покрова Пресвятої Богородиці

Мотивами прикрас є прикраси як геометричного, так і рослинного характеру. До першого з них належать: блискавки (хвилясті прутики, що визначають проміння), хрестики ріжних форм, зірки, „сонце правди"—мотив, що коронує хрест. До рослинних прикрас належать: чашечки лілей, стебла лілей з квітками та листям, подібне до ліри сполучення пари закрутків —стилізація рослинних форм у металі, квітки, що виходять з вазонів—мотив, який вживається у підніжжю хрестів. (На верхньому кінці хреста іноді зустрічаємо бляшаного голуба або півня). Можна поділити надбанні хрести й відповідно характерові прикрас. Найменше подибуємо хрестів з прикрасами чисто геометричного характеру; доволі поширені хрести з сполученими мотивами; а найбільш поширені хрести з рослинним характером прикрас, який переважає в хрестах 18-го віку.

Коронований хрест "Сонце Правди" над дзвінницею козацької церкви

Покрова Пресвятої Богородиці

Хоч хрести, що ми розглядаємо, по своєму походженню належать до 17—18 віків, проте їхня основна форма, а також де-які прикраси—це утвір давніх часів. Отже основна форма хрестів лишилася майже зовсім такою, яку ми бачимо в натільних хрестах XI—XII віків і більш ранньої доби. Я маю на увазі ті натільні хрести з утовщеннями на перехресті та кінцях, хрести з кружальцями (медальйонами), що в великій кількості було знайдено під час розкопок на Україні й які відомі під назвою корсунських. Півмісяць, що бачимо під підніжжям надбанних хрестів,—їхня відколишня приналежність і являється простішим передаванням тих акантів, що вживалися в підніжжю византійських надбанних хрестів. Хрестики з акантами в підніжжю хреста знаходили на Україні (Княжа гора, Черк. пов. Київщ.); бачимо, що їх вирізували також на натільних хрестах, на гривнях. Все де вказувана велику розповсюдженість таких орнаментальних хрестів.

Хрест "Сонце Правди" над кіотом з іконою "Перший день створення світу"

Художник Олександр Цугорка

Хрест "Сонце Правди" над кіотом з гербом першого Гетьмана українського козацтва князя Дмитра Вишневецького (Байди)

Півмісяць подибуємо вже при хресті на срібній монеті Василя ІІ, Костянтина XI (976—1025 p.). Проміжну форму поміж півмісяцем і прототипом його бачимо при хресті, що коронує маківку церкви, змальованої в Євангелії 1164 р.; ця форма фігурує майже завжди й при хрестах, змальованих в пізніших рукописах. Так само й простіше з розміщень прикрас належить до давнього часу: систему прикрас, що поприкріплюваного трьох цяток кінців хреста, зустрічаємо" на натільних хрестах XI—XII в. З одного боку, вона виявляється в хрещатих закінченнях хрестів, з другого—в хрестах з прикрасами, приробленими під гострим кутком.

Церковна брама