Магістерська робота

ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА У КОНТЕКСТІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ: ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Зміст

Вступ…………………………………………………………3

Розділ I. Етико-філософські виміри екологічної реальності...........................................................................................6

1.1. Філософське підґрунтя екологічної свідомості………………………………………………….6

1.2. Соціоекологія: теоретичний та прикладний аспекти……........................................................................20

Розділ II. Екологічна свідомість у світлі моральної парадигми християнства………………………...........................35

2.1. Концепція екологічної етики…………………………..35

2.2. Вирішення екологічних проблем у модусі християнської моралі…………………………................................52

Розділ III. Екологічна компетентність і культура............................................................................................70

3.1. Екологія в контексті культурологічного аналізу.................................................................................................70

3.2. Специфіка екологічного виховання й освіти…………83

Висновки……………………………………………………98

Список використаної літератури………………………102

Вступ

Актуальність теми. Необхідність вивчення екологічної проблематики зумовлена конкретними змінами в сучасному суспільстві, зокрема глобалізаційними процесами, в котрі включена також і Україна. Важливість дослідження зумовлена поглибленням екологічної кризи, що спричинена діяльністю людини в природному середовищі. Поряд із позитивними наслідками та перевагами цивілізаційних змін, виникають також небезпеки, зокрема екологічні.

Актуальність дослідження зумовлена, насамперед, необхідністю розуміння неможливості вирішення екологічних проблем тільки технічним шляхом та необхідністю у зв’язку з цим змін у світоглядній парадигмі сучасної людини, зокрема актуалізації християнських етико-аксіологічних домінант.

Однією з фундаментальних характеристик сучасного світогляду має стати визнання природи однією з найвищих цінностей людства. У системі природокористування сьогодні створюється особливий елемент – виробництво необхідних для життя екологічних умов, соціальною основою яких може стати тільки екологічно грамотна, духовно розвинута особистість – носій екологічної свідомості. Теоретичний аналіз змін, пов’язаних зі зростанням екологічних протиріч, поглиблює уявлення про складні механізми соціальної взаємодії з навколишнім середовищем, дозволяючи аргументувати необхідність переходу до екологічного суспільства. В основі цього переходу мусять бути поставлені вищі моральні та духовні цінності, які декларує християнська етика. Все мусить бути обґрунтоване з позицій зміни ціннісних пріоритетів, моральних ідеалів і утвердження нових життєвих орієнтацій, що викликає потребу в екологічній переорієнтації етики задля прийняття суспільною свідомістю вимог морально–екологічного імперативу.

Важливим аспектом екологічної етики в контексті трансформації етичного знання є виявлення основних моральних цінностей, згідно з якими людина виступає частиною природного цілого, де заборона «не вбий» має стосуватися не лише ближнього, але й рослин, тварин чи ширше - екосистем. Екологічна етика розширює діапазон пануючих моральних принципів щодо ставлення людини як до природи, так і до самої себе як природної істоти, виробляючи моральні норми її поведінки в різноманітних ситуаціях, нову ментальність стосовно навколишнього середовища і власного місця в ньому.

Невід’ємним елементом культури сьогодення має бути такий етичний модус індивіда і суспільства, який сприятиме людству повною мірою користуватися матеріальними благами прогресу і при цьому залишатися господарем природного середовища, бути застереженим від можливих небезпек, що супроводжують науково-технічний прогрес. Звернення до проблеми екологічного виховання та освіти має слугувати становленню такої культури.

На жаль, зацікавленість екологічною проблематикою (з причини, напевно, створення ілюзії про достатність її вивчення та звернення до дослідження нових, а, почасти, й, модних явищ) знизилась. Однак, проблема відношення людини до природи в сучасних умовах виявляє нові грані, що потребують всебічного вивчення.

Мета магістерської роботи: розкриття поглядів християнської етики на сучасні актуальні екологічні проблеми.

Завдання, котрі слід розв'язати при розкритті мети дослідження:

- показати філософське підґрунтя екологічної свідомості;

- виявити суть теоретичного та прикладного аспекту соціоекології;

- розкрити концепцію екологічної етики;

- зрозуміти, як можливо вирішити екологічне питання за допомогою християнської етики;

- проаналізувати екологію в контексті культурологічного аналізу;

- висвітлити специфіку екологічного виховання та освіти.

Об'єктом дослідження є християнська етика та екологія.

Предметом виступає екологічний аспект у світлі моральної парадигми християнства.

Наукова новизна полягає в узагальненому, синтезованому аналізі сучасних екологічних проблем крізь призму християнської етики.

Основними методами роботи є такі:

- герменевтичний (дослідження філософського підґрунтя екологічної свідомості);

- порівняльний (зіставлення сучасної екологічної свідомості з моральною системою християнства);

- історичний (аналіз історичного аспекту предмету дослідження).

Теоретико – методологічною базою магістерського дослідження є праці Бачинського Г., Білявського Г., Борейка В., Буко А., Вернадського В., Гіренюка Ф., Голубця М., Жибуля І., Запорожана В., Кисельова М., Кравченка І., Кравченка С., Крисаченка В., Кузнєцова Г., Моїсеева М., Назарчука М., Печчеї А., Хеслє В., Хилько І., Швейцера А. та ін.

Структура магістерської роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів (у кожному по два підрозділи), висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи –110 сторінок. Список використаної літератури налічує 103 позиції.

Розділ І. Етико–філософські виміри

екологічної реальності

1.1. Філософське підґрунтя екологічної свідомості

Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовною квінтесенцією епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне значення філософських вчень залежать від тих соціальних форм, що викликають їх до життя. Хоч всесвітня філософія, по суті, обертається навколо «вічних» проблем. До їх числа належить і проблема взаємовідносин Людини і Природи, яка в нинішній переломний момент людської історії набула, на жаль, трагічного звучання. Серед численних соціально значущих проблем, що постали перед народами на порозі третього тисячоліття, головне місце зайняла проблема виживання Людства і всього живого на Землі. Людському буттю загрожує самознищення. Ця обставина, як і екологічні, науково-технічні і інші моменти, неодноразово інтерпретувалися мислителями найрізноманітніших світоглядних орієнтацій.

Людина стала, як вважав президент Римського клубу А. Печчеї, сама для себе ахіллесовою п’ятою, вона — точка відліку, «в ній всі початки і кінці»[91,с.215]. З його точки зору важливо зрозуміти стан, в якому опинилася людина. Чому її дорога призвела до катастрофи? Чи є ще час звернути з неї, а якщо є, то куди? Який шлях вибрати? Яким цінностям надати перевагу? Ті негативні для природи і самої людини наслідки антропогенної діяльності, що виявились в останні роки,