Під впливом засобів масової інформації, бульварної преси надзвичайно зросла агресивність нашої молоді. Ніхто не може вирішити навіть елементарної суперечки без бійки. Підліток може загинути навіть за те, що на когось не так подивився. Умови життя, його беззмістовність приводять окремих людей до зневіри, розпачу. Бійка, намова до бійки, розбудження ненависті є гріхами проти заповіді “Не убий”. Тому у родинах вчать дітей, щоб вони були обережні своїх словах, ділах, поведінці.

Людське життя – це цінний дар, даний нам Богом. Господь Бог проголошує Себе абсолютним Господарем життя людини, яка створена на Його образ і подобу. Тому людське життя набуває святості і недоторканості. Бог є “оборонцем невинного”.

Не має такого випадку в житті, коли самогубство було б дозволене. До самогубства часто призводить брак віри в Бога, неморальне життя, надмірне вживання алкоголю та різних наркотиків. Тому батьки пильнують своїх дітей, щоб вони не побачили або не почули вдома чогось такого, що могло б принести шкоду їхньому здоров’ю.

Звичайно вживання алкоголю починається під тиском ровесників. Втягання в цю звичку може бути ознакою слабкості, але вона погана й тим, що шкідлива для здоров’я і часто приводить до втрати контролю над собою.

Тому, батьки, вчать своїх дітей тренувати в собі мужність і відповідати “Ні, дякую”. Пояснюють дітям, що слово алкоголь в перекладі з арабської мови означає делікатний злий дух.

Звертають велику увагу на те, з ким їхні діти товаришують, як проводять вихідні дні.

У християнських родинах батьки боронять своїх дітей від гріха.

Духовний зріст їхніх дітей залежить не лише від вчителів, а перш зав все від їх самих.

Християнські родини виховують своїх дітей дусі святої віри. “Пошану здобувайте собі поведінкою без докору, любов – пожертвуванням для добра дітей, послух – розумними приказками” – так говорив Андрій Шептицький.

Батьки ніколи не допускають до ворожнечі вдома. Виховують своїх дітей в почуттях справедливості, вчать дітей говорити тільки правду; не дозволяють дітям говорити злого про кого не-будь.

У сім’ях плекають такі чесноти, як милосердя. Доброта, щирість, точність, справедливість, патріотизм.

У сімейному вихованні батько є авторитетом і вчителем, взірцем у всьому. Мати у вихованні - це перша вихователька, це ідеал дитини.

Християнська родина не тільки знає Заповіді, але і зберігає їх.

Головне, щоб людина ходила Божими стежками, щоб не зійшла з них і не загубилася, бо без них нема доступу до неба. Людина не може бути щасливою без Бога, бо щастя лише у Бозі.

Читаючи Святе Письмо і заглиблюючись у зміст Заповідей Божих, приходимо до висновку, що вони є настільки досконалі, що неможливо там нічого відняти, ні додати. Вони досконалі, бо Бог досконалий.

Було б добре, якби у кожній родині був клич “Повернення до Божих Заповідей”.

Сподіваюсь, що від сьогодні ми назавжди запам’ятаємо собі, що Заповіді – це основа нашого життя. Вони торкаються всіх справ нашого особистого, родинного, суспільного життя. Бути християнином треба крізь і завжди. Що посіємо тут на землі – те й зберемо колись у вічності.

Отже, християнське виховання опирається на Євангельських цінностях, має свої норми і виховує для “нової землі і нового неба”.