4. Святі Тайни - двері в життя
Справді, Бог дав людині більше ніж ми могли б очікувати та розуміти, адже дав нам "всю повноту Божества, все багатство своєї природи" Ibid, 79., Святі Тайни не є лише двері життя, але також представляють весь обсяг спасіння та спосіб, яким Христос для нас його досягає, спосіб, що ним Христос здобуває перемогу над ворогом, який ув'язнив людину до своєї неволі; Він призначив Тайни, щоб були дверима правди (справедливості): "...з того моменту, коли незбагненна, крайня Божа любов та Його благосхильність до нас, тобто велич та правда Божа, зробила для нас стежки, щоб ми могли ввійти в небо. Ось чому ми з цього доброго права можемо називати Найсвятіші Тайни дверима правди" Ibid, 80.
Микола Кавасила представляє економію спасіння, базуючись на двох термінах: Праведність (справедливість) та суд, власне вживаючи їх Господь здобув трофей перемоги та відкрив нам двері та стежку нашого спасіння Cfr. Ibid, 80. Щоб розуміти цю думку постараймось вияснити, що має на увазі наш автор під поняттям "Божа праведність".
У розумінні Кавасили, термін „праведність” або „правда” або „справедливість” посідає полівалентне значення Cfr. SPITERIS Y., Cabasilas: teologo e mistico bizantino, перш за все він означає чесноту, спосіб буття Бога або людини N. cabasilas, La vita in Cristo, 305. Altrove Cabasilas afferma: "la parola giustizia... non significa soltanto ripartizione equa, ma designa semplicemente tutte le specie delle virtщ". Divina liturgia, 12, PG 150, 393 D.. Є необхідно розрізнити праведність як таку тобто: вона є любов Ibid, 78., премудрість N. CABASILAS, Divina Liturgia, 457°., мир Ibid, 393C , блаженство N. cabasilas, La vita in Cristo, 79., - це все є Бог. Праведність є актом, яким Бог нас та цілий світ робить учасниками у Його істинній праведності, яка ідентифікується з філантропією та Божим милосердям Cfr. SPITERIS Y., Cabasilas: teologo e mistico bizantino, 64.: "Власне тому Павло каже, що Божа праведність [...] полягає у тому, щоб всі, без зависті, мали участь у Його добрі та сопричасті Його блаженності" N. cabasilas, La vita in Cristo,79.. У цій динаміці Бог творить світ. З цього можемо зробити висновок, що термін „виправдати” ідентифікується - з терміном "обожествити".
Отже всі діла, що зробив Бог, будучи плодом Його доброти, тобто Його праведності, мають участь у цій Божественній Праведності, яка згідно, Миколи Кавасили Cfr. Ibid, 78-79: "...Бо зі всіх всіх Божих діл надзвичайно великих та прекрасних, немає ні одного, яке б ясніше від усіх інших могло б показати премудрість та мистецтво Творця та не можна сказати, щоб серед всього існуючого могло би бути будь-що краще та різноманітніше ніж те діло, у якому Бог стає Учасником, Який є найбільше Добро.", об’являється та проникає, розширюючись у максимальному обсязі в створіння людини.
а) Оригінальна Божественна праведність у людині
Людина, вже у своїй початковій фазі була праведною, але не тільки тому, що була створена таким чином, що мала участь в Божій Праведності від початку, тобто в її природі, але тому що була створена на Його образ та подобу Y. SPITERIS, Salvezza e peccato nella tradizione orientale, 53-69. щоб відобразити цю реальність Микола Кавасила вживає старовинний патристичний вираз: людина бере участь у Божій праведності, тому що була створена на Його образ і подобу.. В цьому пункті богословіє Кавасили, щодо виправдання переплітається з Христологією та антропологією Cfr. N. Cabasilas, La vita in Cristo, 309-312.,
Згідно Кавасили христологія та антропологія становлять нерозривну єдність. Навіть чисто гіпотетичнo це не можна припустити, тому що Христос являється найправдивішою людиною, а людина, натомість, являється правдивою лише у тій мірі, у якій живе в Христі Cfr. Ibid, 14.
Те, що з'єднує цих два терміни є Святі Тайни, однак вони не становлять фундамент та корінь їхнього тісного взаємовідношення, він знаходиться