Бог, живучи блаженним та вічним життям, нічого більше не потребуючи для своєї блаженності та слави, не зупиняється на цьому. Маючи все, Бог не закривається в собі, але навпаки – Бог Отець у своєму благоволінні бажає випромінювати своє внутрішнє життя (сопричастя трьох) також для інших створених буттів, щоб і вони стали учасниками у Його власному житті, щоб вони теж раділи та веселились тим, чим живе Він сам. Цю Його вічну святу волю ап. Павло називає у Єф 1, 3-12 та св. Отці: вічним проектом або Божим планом, або також мйуфесйпн – таїнство, яке об'явилося та здійснилося в часі. Ап. Павло у ІІ. Листі до Коринтян 2,7 каже: “Ми благовістуємо вам Божественну премудрість, яка об’явилась в Таїнстві, яка віддавна була утаєна, та яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!” Також у листі до Колосян 1,26 Павло говорить про “Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер об’явлену Його святим (тобто нам), (...) Бог їм захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона є - Христос у вас, надія слави!”. Ця велика Божественна премудрість, утаєна відвіків, сьогодні превертає нашу увагу, перед її величністю, світлом та славою ніщо не може протистояти, тому що є в порівнянні з нею темрявою.

Це блаженне Таїнство, призначене для нашого життя, яке об’явилось нам у Христі не є для нас чужим. Цілий всесвіт (макрокосмос) і перш за все людина є створенні у цьому Божественному благоволінні, євдокії Походження та значення слова Євдокія: „ев” – добро; докса – слава, тобто добро, яке випромінює свою внутрішню славу, все те, що воно є – блаженність. (у цій Божественній динаміці життя), для того, щоб кожен з нас стався активним учасником Його трінітарного життя, причому кожен згідно з його спроможностями.

Цей Божественний проект має у своїй суті тринітарну структуру та динаміку життя: тобто це є участь у житті Отця через Сина у Святому Дусі. Історичне ж здійснення цього проекту у його глобальності досягає своєї вершини в економії воплочення Сина, якого послав Отець, і звершився цей проект могутністю Святого Духа. Отже: в чому ж полягає Економія спасіння? В тому, що Бог - Отець через участь у Сині робить нас учасниками свого блаженного життя.

У Економії спасіння Термін економія - здійснення певного проекту. Етимологія: пЯкпт - хата, у розумінні управляти, керувати; нЭмщ що означає дбати про необхідне для хати. Тому, говорячи "Божественна економія", св. Отці мають на увазі проект, згідно якого Бог, у своїй любові та милосердю творить, береже та спасає свій дім, тобто цілий всесвіт. Адже невипадково Ісус вживає Царство Боже домом мого Отця, (Ів 14, 2). Також і для ап. Павла Церква е домом Божим, тобто Церквою Живого Бога.

задіяні усі Три Божі особи. І хоч ціла економія спасіння є спільною для всіх трьох, однак кожна особа, оскільки відрізняється від іншої, має у історії спасіння своє власне поле діяльності". І Кожна Божа особа має власне, специфічне відношення до створіння і перш за все щодо людини. Відповідно і людина має особливе відношення до кожного з Трьох осіб. І ця специфічність є викликана характерністю трьох осіб зокрема. Проте ці Три особи, через те, що живуть у великій та вічній солідарності, творять світ одним єдиним імпульсом тринітарної любові, у єдиній економічній гармонії. Кожна особа вкладає у економію спасіння своє персональне служіння.

Все походить від Отця, сповнюється та здійснюється через Сина та досягає свого наповнення у кожному з нас, тобто стається для нас реальністю та досвідом через Святого Духа.

Отож, Отець є завжди Той, хто має у економії спасіння ініціативу, все походить від Нього, Він хоче нашого спасіння.

Син же повністю узгоджується з Отцем, бажає бути разом з Ним у Його благоволінні, Син є той - в Якому, з Яким та для Якого здійснюється воля Отця, а саме з’єднати створене з Нествореним, зробити людину учасником у житті Отця. Тому, місією Сина є перш за все вільно узгоджуватись з волею Отця, і таким чином Він стається Центром єдності між створеним та Нествореним. (Єф 3, 14). Отже Христос є здійсненням волі Отця.

Також Святий Дух має особливу роль. Власне Він, робить можливим воплочення створіння у Сині, даючи йому своєю присутністю можливість відкритися, бути спроможнім увійти в сопричастя з Богом. Адже зрозуміло, що створіння само від себе, через свої природні межі не може комунікувати з Богом. Тому, Святий Дух співпрацює з Сином для здійснення нашого воплочення в Христі. Однак Ані Святий Дух, ані Отець не воплочується але тільки друга Особа Св. Трійці стається історією. Ось, як описує св. Василій Великий вступ Триєдиного Бога в історію спасіння людини:

"Отець є початком всього, Син є той, хто все це приводить в дію а Св. Дух є той, хто все це доводить до його повноти. Все існує з волі Отця, все приводиться до буття через діяльність Сина, і все отримує свою досконалість з присутності Св. Духа [...].

А Кирило Єрусалимський дає таке порівняння: Отець є джерело; Син – русло ріки, яке