в) Помазання оливою радості

Обряд помазання Cfr. M. ARRANZ, Battesimo d'Oriente e di Occidente, 28-29; l'autore presenta anche l'altre tradizioni come:

Didachи (sec.7), Didascalia e Acta Thomae (sec. III.), Antico rito di Gerusalemme e.c. оливою радості є Символом посвячення Богу. У СЗ, Яків подібно посвячує Богові пам'ятні монументи, помазуючи їх оливою Gfr.Ge«28, 18. а також тим самим обрядом посвячує царів та священиків Cfr. N. CABASILAS, La vita in Cristo, 114.. Від того моменту вони вже не живуть самі для себе але для Бога та для людей, для, яких були поставлені до цього уряду. Ось чому помазання є символом, який безпосередньо та досконало підходить для християнина. Через нього ми беремо участь у помазанні Христа та уподібнюємось до Нього. Однак, це все ще не надає катехумену життя, але служить лишень, як приготування до справжнього народження.

г) Занурення у воду

Лише після того, як неофіт тричі був занурений в воду, а в той час над ним була пронесена молитва в ім'я Трійці, тоді він досягає все те, що шукав Ibid, 115: Народжується та формується,так само, як народжується та формується день, згідно вислову Давида: приймає блаженну печать та посідає усе щастя, якого бажав. В той час коли перше була темрява, то тепер стається світло; перше не була, Але зараз існує та родинна Богові, є сином, з камери найжахливішої в’язниці приводиться на царський трон.. Ця вода знищує життя старої, плотської людини та воскрешає новуfr. Rom. 6, 6; Col. 3, 9s.; Eph. 4, 22-24. . Стара людина засуджується на смерть і в дійсності помирає, однак воскрешає нова людина. Власне тому в обряді Хрещення прикликаємо Бога Створителя, тому що ця Тайна являється принципом життя Principio di vita; secondo il Cabasilas, questa и la formula che dice nel modo piщ adeguato l'essenza del Battesimo. Tutti i nomi esprimono un'unica realtа: il lavacro и principio in noi della vita in Cristo, cfr. basilio, De Spiritu Sancto 26, PG 32, 113&: "II Battesimo и principio, e il giorno della rigenerazione... и il primo dei giorni". та друге створення Cfr. Officium, 288: "Tu con la tua volontа hai portato ogni cosa dal non esse all'essere". Це друге, нове створіння, є також набагато краще та зріліше ніж перше, тому що образ є виконаний набагато точніше ніж перше. Власне тому служителі Тайни Хрещення, прикликають при зануренні Бога, не ім'ям, яке є спільне для трьох, але з більшою точністю та досконалістю, виголошують персонально кожну Божественну іпостась Cfr. N. cabasilas, La vita in Cristo, 116-117..

Трінітарний вимір Хрещення

Микола Кавасила представляє також іншу причину, по якій хрещення є більш величніше ніж перше створіння. В обряді Хрещення св. Трійця представляється в обряді Хрещення безпосередньо: "Пресвята Трійця спасла наш рід єдиною любов'ю до людей, більше того, кожна Особа зокрема співпрацює властивим для неї діянням" Ibid, 117.. Іншими словами Отець нас примирив з собою через Сина, а Святий Дух стався для нас Даром.

Ця новизна об'являється у економії другого Створіння через Сина: "Собою не діє ані Отець, ані Святий Дух, А тільки лиш Слово. Лише єдинородний Син прийняв плоть і кров, терпів, помер та воскрес" Ibid, 118., цим всім випробовується благовоління та велика любов Бога до людського роду. У економії воплочення Св. Трійця спільно визволяє людський рід, бажає та здійснює його спасіння, однак виконання цього не є спільне. Власне це представляється у Хрещенні: через жести та обряд виражаємо мовчки економію Христа, тобто потрійним зануренням, яке відображає триденну смерть та воскресіння Спасителя cfr. BASILIO, Cantra Eunomium II 3, PG 29, 577б; Homilia de fide, PG 31, 468c; MASSIMO IL CONFESSORE, Exposмtio orationis domimene, PG 90, 876c-877a. , однак, для того, щоб представити єдність та спільну співпрацю Трійці проголошуємо вголос "В Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа".

Отже з того всього, що ми розглянули стає зрозумілим, що в Хрещенні, через імена, якими воно є йменоване, через обряди, якими здійснюється е через співи - це все нам дає зрозуміти, що неофіт в купелі Хрещення приймає "життя в Христі" тобто принцип буття.

Плід Хрещення – характер,печать.

Щоб поглибити та ясніше представити термін буття Кавасила для цього розбирає термін протилежний до правди тобто гріх, стара людина та нова людина Cfr. N. cabasilas, La vita in Cristo, 120-124.. В результаті цього дослідження він показує, як гріх динамічно та ґенетично деформує внутрішню гармонію справжнього людського буття. Кавасила підкреслює, що для людини не є можливо зупинити динаміку гріху, оскільки вона навіть не є спроможна бажати цього. Власне тому Хрещення є Даром, даним задармо Ibid, 122 : "Хрещення є також даром,тому що є народженням. Хто може вкласти хоча би найменший внесок до свого народження? Більше того, ми не можемо вкласти до нашого народження навіть наменшого бажання добер, які даруються в Хрещенні, власне тому все відбуваться аналогічно як у фізичному народженні... ".. Відштовхуючись від цієї абсолютної безкоштовності пояснюється, також вживання, переважно в Східній традиції, охрещення неповнолітніх дітей Y. SPITERIS, Cabasilas: teologo e mistico bizantino, 73.. Людина в Хрещенні отримує не лише визволення від гріху, але також отримує нове