„...як помазання оливо так і омивання водою встановлює в нас Христа, тобто тіло охрещенного радикально проникається Христом "Хрещення є помазанням, тому що вкладає в охрещених Христа, Він є печаттю, яка витискає в нас спасителя. Хризма,автентична печать, яка досконало проникає всюди, по цілій структурі тіла, витискає в нього „помазаного” та надає йому його форму". Vita in Cristo, 110.. Ця печать, не є щось не особове але: Сам Христос стається нашою новою формою” Cfr. Y. SPITERIS, Cabasilas: teologo e mistico bizantino, 74..

Ha іншому місці Кавасила представляє цей знак, який витискає Хрeщення являється могутностями які приймає душа. Також Спітеріс пояснює , що йдеться мова про богословські та моральні чесноти завдяки яким віруючий може чинити добро Ibid, 75.. Кавасила відштовхуючись від практики Cfr. M. ARRANZ, Battesimo d'Oriente e di Occidente, 70. тих, які відреклись віри а потім знову забажали повернутись в лоно Церкви підкреслює прийняття двох могутностей: "могутність - прийняти око, та інша вживати його, щоб бачити божественне світло" Cfr. N. CABASILAS, La vita in Cristo, 132.. Отже, коли охрещений знову прийнятий до Церкви, йому додається лише ця друга могутність, яку втратив, вийшовши з Церкви, однак першу, тобто спроможність бачити, втратити не може Cfr. Y. SPITERIS, Cabasilas: teologo e mistico bizantino, 74.. Бо справді Бог не бажає забрати дари, які Він сам нам дав, щоб цим не позбавити людину свободи, тому людина може цю спроможність вживати, живучи поганим життям, Більше того ані людина не може цю могутність знищити: "Бог, бажає нам максимального добра, а також його дає, але дає його не знищуючи її основну гідність - свободу ... не змушує свободу і не чинить насильства; таким чином не забороняє залишитись поганими тим хто не вживає Божої пропозиції, подібно як те, що мати око не є перепоною тому, хто бажає жити в темряві" N. cabasilas, La vita in Cristo, 133.. Ось чому немає необхідності єретикам, які відійшли від віри перехрещуватись. Вони не втрачають Божі дари, отримані в Хрещенні, але всього лиш "стають неефективними". Тому вистачає їх знову помазати миром і цим самим повернеться ефективність цих Дарів Cfr. Ibid, 133-134..

Наш богослов наполягає на тому, що Хрещення, яке було один раз прийняте не може бути повторене в друге, так само як не можливо народитись ще раз: “Хрещення не може вдруге відродити тих, які вже є сформовані є живі. Власне тому Священні канони La Epitome canonum di costantino armenopulo riassume cosм i canoni 7 del Concilio costantinopolitano I e 7 di Laodicea: Всі єретикі, які прийняли важно Тайну Хрещення, кол.и повертаються до Церкви “лише помазуються святим Миром...” (V 1, PG 150, 125c; cfr. scholium a V 4, ih. 149c). ніколи жодній людині не дозволяють охрестити 2 рази, і це не через певну норму чи порядок, але тому, що є не можливо народитись два рази у тому самому відношенні” Cfr. N. Cabasilas, La vita in Cristo, 189..

Ефекти Хрещення не обмежуються лише на момент його надання: Хрещення є абсолютно новим життям, але, як і кожне життя, мусить рости Cfr. Y. Spiteris, Cabasilas: teologo e mistico bizantino, 45.. Як показує один з обрядів Хрещення, людина повністю роздягається зі свого старого одягу щоб переодягтись у новий, представляє Христа. Це роздягнення старої людини та постійне та прогресивне одягання у Христа охоплює все життя людини Cfr. N. Cabasilas, La vita in Cristo, 113..

Отже ця переміна, здійснена Тайною Хрещення та "життям в Христі", до якого ми належимо, не може безпосередньо у своїй повноті брати участь у цьому земському житті. Ми є членами Христа, але „Голова цих членів є утаєний в цьому житті, і не з’явиться, хіба що у майбутньому житті; тому, також і члени возсіяють та об’являться тоді, коли розпочнемо сіяти разом з головою ” Ibid, 144.

Кавасила базує всю всю християнську духовність та процес в напрямку святості на розвитку благодаті Хрещення. Дійсно радикальна переміна хрещення вливається в життя кожного дня та є постійною дією Святого Духа, який проникає в душу та робить людину новим буттям, завдяки чому людина охоплює нове життя, та вона сама стається путівником для інших Cfr. Y. Spiteris, Cabasilas: teologo e mistico bizantino, 45.. Ось Хто такі є святі. Йдеться мова про тих людей, які „знають та люблять Христа, не захоплені пустими словами, але перемінені силою Хрещенні, яке формує та змінює в Того, Хто любить” N. Cabasilas, La vita in Cristo, 143-144..

Люди, які є перемінені в Хрещенні та перетворені Святим Духом, користають з радості та з глибокої любові, яка їм допомагає перемагати труднощі свого існування та поспішати до своєї Батьківщини “Плодом цієї купелі зновународження є невимовна радість та надприродна любов, від яких залежить величність добрих діл”. Ibid 277..

Свята Тайна Миропомазання

1. Христос Помазаний і Помазання

Притримуючись методології “Lex orandi”, Микола Кавасила представляє св. Тайну Миропомазання у контексті нашого реального життєвого занурення у християнське життя. Іншими словами, ми намагатимемось побачити цю Тайну, у тих категоріях та термінах, якими ми її приймаємо у реальному літургійному житті для того, щоб жити наше життя в Христі. Отже будемо також користуватись літургійним требником.

У