Отже можемо собі усвідомити, що, власне означає вираз "у Святому Дусі", який так часто вживається у літургії та у богословській термінології. Він означає передусім те, що Бог у своїй безмежності приймає кожного з нас, та робиться для нас "Даром" через благодать, у Святому Дусі Він нас з'єднує з собою "динамікою життя”. Він, будучи цілком Іншим ніж ми - Невимовний, Непізнавальний, власне тому що є "Любов - Сопричастя, знаходить спосіб, щоб здійснити нездійсниме: "Дати себе творінню та з'єднатися з ним". Дар стає у сопричастя зі Своїм творінням, "у Святому Дусі" долає безконечну дистанцію, яка відділяє Нествореного від створеного, Бога від людини, і таким чином стається “Богом для нас”, “Богом з нами” і “Богом в нас”. Без Святого Духа, Бог би для нас залишився нездійснимою далекою ідеєю - богом філософів, з яким неможливо мати жодних особових відносин”.

Пневматодогічна антропологія

Святий Дух нас не робить лише святими, але також Він робить нас Божим образом в Христі, згідно вічного Божого плану.

Ми вже багато раз наголошували, що людина не має образу Божого але є Божим образом. Це говорить про те, що Бог не є чужим для людини, але навпаки стає більш інтимнішим в ній в тій мірі, наскільки вона, може наблизитись до самої себе, тобто до свого власного буття.

А зараз розглянемо, як здійснюється це інтимне взаємопроникнення між Богом та людиною вже через саме створіння людини? Св. Отці відповідають однозгідно: "У Святому Дусі". Перш за все мусимо згодитись з тим, що людина вже від початку свого створіння є буття "пневматоформне", тобто одуховлене. Її духовна сторона, можна сказати, є Святий Дух, якого Бог вдихнув людині в моменті її сотворення (Бут 2,7). У Святому Письмі людина вважається життєздатною лише тоді, коли вона живе у Св. Дусі, бо лише в Святому Дусі людина є гідна, щоб її Бог покликав по імені. Власне, людина є спасенною від смерті лише тоді, коли живе в Дусі. Також і для НЗ "нове життя" є месіанським даром Христа. Початок цього життя бере свій початок у Дусі Ісуса Христа в Дусі Господа, в Святому Дусi. Святий Дух є невід'ємною частиною людини та становить її духовність. Особливо св. Іриней Ліонський впроваджує цю суттєву новизну християнського життя у боротьбі проти гностиків. Його трихотомічна дифініція християнина залишилася аж до цього часу традиційною для східного богословія:

“Досконала людина складається з трьох реальностей: тіло душа та святий Дух; те, що спасає та надає форму е Дух; душа ж в моменті її злуки з Духом, Ним підноситься, але коли в інший момент падає в сферу тіла - різко падає у земські бажання. Отже, ті, які не мають елемент, який, спасає та формує людину для її справжнього життя є та справедливо називатимуться, кров та м'ясо, тому що немає в них Божого Духа... Але всі ті, які бояться Бога вірять у прихід Його Сина, та які через їхню віру дозволяють жити в їхніх серцях Святому Духові, ті заслуговують називатися чистими та духовними, тими, які живуть для Бога тому що мають Духа Отця, який очищає людину та підносить її до Божественного життя Отже можемо сказати, що Святий Дух належить, в певному розумінні, до людського "я". Однак цим не мається на увазі, що між людиною та Св. Духом є ідентичність. Дух є Даром, який Бог дає людині. Іншими словами, це є спосібдякуючи якому людина, через створення та нове створення через Христа, приймає участь в Божественній природі”. Contro le eresie, 5,9,1-2? In Berlini, 425

Святий Дух установлює справжнє життя для людини. Семеон Новий Богослов говорить:

"Так як наше тіло хворе або здорове, будучи без душі не може рухатись і навіть не може представляти будь-яких проявів форм життя, так само і грішна душа, без Святого Духа е мертва і тому абсолютно не може жити вічне життя... Тому скажи мені, як можеш по справжньому жити, небудучи з'єднаним із справжнім життям, яке є Святий Дух, через Якого і Який кожного віруючого перероджує та оживотворяє в Христі?”.

Грецькі отці часто говорять про особове ''замешкання" Святого Духа в Церкві та у кожному християнинові. Вони намагаються пояснити,, як є можливе, що Бог і Людина формують цілістність. Св. Василій говорить, що Св. Дух є нашою формою: Святий Дух вдосконалює буття, які обдаровані розумом, комплектуючи їхню бездоганність як їхню форму Lo Spirito Santo, 26...Basilio di Cesarea. Його називають Світло, але тут йдеться про внутрішнє Світло. Це Світло стається в нас самих спроможністю бачити та стається невід'ємною частиною нашої природи. Так як спроможність бачити знаходиться в здоровому оці, так само активність (енесгеЯб) Святого Духа у очищеній душі" Ibid

. Св. Василій, базуючись на походженні слова,