Маємо когось, хто нас любить і розуміє, він бачить наші немочі упадки, і він простягає свою руку – не на те, щоб нас знівечити, принизити, відкинути геть, але щоб – піднести, стерти наші сльози, очистити від злоби гріха, дати сили йти до добра. Це наш Бог наш Отець, який любить нас і бажає лише нашого добра, порятунку. Тому із щирого серця визнаємо йому наше зло, чи й лукавство – і це є перепросьба.

Перепрошуємо Бога, перед яким ми зло вчинили, і нам стає легше; відчуваємо, що він уже і не бачить наших провин. Він радіє, коли наші гріхи є болем для нас, значить, наші члени живі ще, і Він змиває наші провини, не хоче більше їх згадувати, бо Він розуміє наш біль з любов’ю батька він приймає нас, з любов’ю матері пригортає. Яка велика любов Його до нас, хоч наша – така маленька до нього. „Боже милостивий будь мені , грішному (грішній)” [Молитовник „Прийдіте поклонімося”, - Рим, 1991 р.].

1.4. Молитва просьби.

„Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють”.

(Мат. 7,8)

чи знаєте про що найчастіше згадує Св. Письмо Старого і Нового Завіту? Про молитву бо аж шістсот разів. І нічого дивного, бо все, що маємо – від Бога маємо і ми безнастанно потребуємо його помочі.

Тож волею Божою є, щоб ми його просили. Молитву прохання поручає нам Ісус Христос. У Св. Євангелії: „Просіть і дасться вам; стукайте і відчинять вам [Мат. 7,7]. Чувайте і моліться щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне” [Мат. 26,41]. Тож, коли ви, злі бувши вмієте давати дітям вашим добрі поради, оскільки більше Отець ваш, що на небі дасть дари тим, які Його просять [Мат. 7,11]. І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите [Мат. 21,22].

Дехто може сказати, цей же Господь Бог усе знає, тож знає чого нам потреба, то чому мусимо його просити? Так, це правда, що Господь Бог знає всі наші клопоти й потреби, а все ж таки чекає на просьбу. Ви не маєте, бо не просите – каже Св. Апостол Яків (4,2). Добрі батьки також знають потреби своїх дітей, але звичайно чекають, щоб вони їх попросили. Господь Бог кожного дня дає нам багато ласк і без нашої просьби, але про багато справ Він хоче, щоб ми його просили. А це тому, бо нашою просьбою ми засвідчуємо нашу повну залежність від Господа Бога. Наша просьба є виявом нашої убогості й покори перед Богом. Тож нічого дивног, що багато ласк і дарів Господь Бог робить залежними від нашої просьби. Сам Ісус Христос запевняє нас, про вислухання нашої просьби. „Кожний бо, – каже Він - хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють” [Мат. 7,8].

Чи бувало таке коли в нас, що ми щось дуже потребували, конечно хотіли мати і в нікого, було просити. А хотілось би просити! І ми певні, що ніхто з людей нам не поможе. У проханнях і потребах находимо Бога і молитви доНього. Чи ж Бог не знає всіх наших потреб, не бачить того, що нам бракує? Чи Господь нам не помагає, навіть, якщо ми не просили про те чи й не знали, що він помагає і бачить нашу потребу? Бог напевно бачить і знає всі наші потреби і болі, а, однак, Ісус хоче, щоб ми просили його. Просьба – це наша нормальна життєва потреба. Про що нам просити? „Шукайте перше царства Божого і спарведливості його” – каже нам Спаситель [Мт. 6,33]. Ось про що нам просити – про Боже царство, а це означає, що у всьому діяв Бог. Боже у ньому – пропонував Павло – ми „живемо, рухаємося й існуємо” [Ді. 17,28]. Коли молимося, щоб усе сталося, як того хоче Бог, тоді можемо бути певні, що все вийде якнайкраще. Інакше й не могло б бути. Залишається ще багато питань: Чи Бог вислуховує кожну молитву? Багато разів просимо про щось, а здається, що нас не вислухано. Без сумніву, не розуміємо багато складних подій і обставин у нашому житті і Господь справді часом не дарує того, що ми просили. Але знаємо, що Бог нас любить, і це вистачає. Він бачить цілісність нашого життя, знає, що найкраще нам допоможе в нашому житті, а ми бачимо тільки малий відтінок нашого буття. Ісус нас учить, як молитися: коли він перед смертю молився і просив свого отця, щоб віддалив від нього чашу терпінь, додавав до своєї просьби слова: „Одначе, не як я бажаю, але як ти” [Мт. 26,39]. Ось як молитися: прохати, щоб у всьому була Божа воля! А токої молитви не може Бог не вислухати! Напевно вислухає! „Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі” [Молитовник „Прийдіте поклонімося”, - Рим, 1991 р.].

Господь Бог радо вислухує нашого прохання передусім, коли йдеться про Божу славу і Божу честь. Ціллю багатьох чудес, що їх зробив Ісус Христос, було не щось інше,