Господь Бог радо вислухує нашої просьби, коли йдеться про добро нашої душі. Розбійник розп’ятий разом з Ісусом на хресті в останньому моменті життя навертається і просить Його, щоб згадав його у своєму царстві. І Христос відразу сповняє його просьбу: „Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зі мною в раї” [Лк. 23,43]. Господь радо вислухує нашого прохання, щоб скріпити нашу віру, наше довір’я і любов до Нього. Ось наглядний приклад:

Ніччю 14 – го квітня 1912 року рознеслася сумна вістка про трагічну загибель корабля „Титаніка”. Найбільший на тодішні часи корабель у світі „Титанік”, під час своєї першої подорожі до Америки пішов на дно від льодяної гори. Тоді загинуло близько одної тисячі людей і тільке невелике число врятувалося. До тих, що просто в чудесний спосіб врятувалися, належав американський полковник на ім’я А.Грейсі, який вертався з Лондону додому, в Нью –Йорку. Тут на нього чекали жінка і приятелі. Ввечері перед нещастям його жінка положилася спати. По якомусь часі з її кімнати, дався чути сильний крик. „Що сталося?” – питають її. Вона каже, що потім, коли заснула, то в сні почула голос свого чоловіка, що був на кораблі. Він просив і благав її, щоб молилася за нього. Вона дуже налякалася, бо відчула, що мусіло статися велике нещастя. Вона клякнула коло ліжка і ревно молилася за його рятунок аж до світанку. Коли розвиднілося, встала від молитви зрівноважена і знову положилася спати.

Наступного дна часописи приносять трагічну звістку. Вона приймає її спокійно, бо вірить, що її чоловік врятований. Чи справді він врятувався? Так! Коли корабель почав потопати, то показалося, що не було досить рятункових човнів для всіх, що були на кораблі. Приказ був, що найперше мають рятуватися жінки й діти. Полковник Грейсі ще їм помагав. Та для нього не стало місця на човнах і він остався на кораблі. В моменті, коли корабель уже тонув, то він зіскочив з нього у воду. І тоді якраз він дуже молився за свій рятунок і в дусі взивав свою жінку до молитви. Вона його зов у сні відчула. Він врятувався на дошці, і його підняв інший корабель, що прибув на поміч. В час дня вона дістала телеграму, що він живий. Його її молитви врятували йому житття.

Про що ми, передусім повинні молитися? Чого просити? Яку просьбу Господь Бог найрадше вислухує? В Божих очах не все має однакову вартість. Інакше Господь Бог дивиться на речі чисто земні, а інакше на духовні, й вічні. Тож і те нам треба мати на увазі у наших проханнях. Про дещо можемо просити Бога безумовно, а про дещо треба нам просити Його тільки умовно.

Про що можемо просити Господа Бога безумовно? Нам треба молитися безумовно за Божу честь, славу і Боже царство. „Шукайте перше царство Боже та Його справедливість, - каже Христос, - а все те вам докладеться” [Мат. 6,33]. А в Господній молитві Він нам каже просити: „Нехай святиться Твоє ім’я, хай прийде Твоє царство, нехай буде воля Твоя” [Мат. 6,9-10].

Нам просити треба Господа Бога безумовно за наше вічне спасіння, за прощення наших гріхів, за поступ у чеснотах та витримання в Божій ласці аж до смерті.

Про наші земні справи і проблеми нам треба завжди молитися умовно, то значить, чкщо така є воля Божа і якщо все те вийде Богові на славу, а нам на добро душі і спасіння. Отож, нам треба молитися умовно про наші матеріальні справи, як маєток, добра праця, якась вигода і т.п.

Одне завжди мусимо мати на увазі, що нам не можна і не сміємо ніколи просити в Господа того, що могло б вийти на шкоду нашій душі, щоб мали за що розкошувати та грішити [О.Ю.Я.Катрій ЧСВВ „Господи навчи нас молитися”, - Нью-Йорк – 1981 – Торонто. ст. 12-14, 29.].

Так, отже, молитва просьби має велике значення для нашого життя дочасного й вічного. І людина, що не молиться або дуже мало молиться, не сповняє Божої волі щодо молитви, сама собі робить кривду і шкодить, бо через своє недбальство багато Божих ласк тратить. Усім нам треба радо й багато молитися, бо каже Христос: „Кожний, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчинять” [Мат. 7,8].

Розділ ІІІ „Види молитви”.

1.1. Усна (словесна) молитва.

„А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері і помолися Отцеві своєму, що в тайні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”.

(Мт. 6,6).

Є два типи усної молитви:

1) Літургійна, або публічна, це молитва, що її виконують священики і члени різних збірнот в ім’я та з доручення церкви.

2) Молитва приватна.

Молитва публічна – це церковне правило або хор, хоч її проказує лиш один священик, чи чернець. Коли ж моляться разом різні особи, ця молитва набирає характеру приватного, хоч і є це молитвою, що випливає з Містичного Тіла Христового.

Папа Пій ХІІ в Енцикліці про Містично Тіло Христове пише:

„Є деякі, що намагаються переконувати людей, що молитві приватні є, маловартісні, а молитви публічні вартісніші, бо вони в ім’я церкви і