В пострадянських суспільствах релігійні організації сприяють національній ідеї. Так, в Україні відродження національних церков йде поруч з процесами національного відродження. Таким чином, релігія – явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як результат специфічних закономірностей розвитку суспільства, і саме суспільні процеси визначають в кінцевому підсумку її долю.

3. Свобода совісті як регулятивний фактор в суспільстві

Свобода совісті - це право людини мислити і надходити у відповідності зі своїми переконаннями, його незалежність у моральній самооцінці і самоконтролі своїх вчинків і думок.

Згодом поняття свободи совісті придбало більш вузький зміст - як право кожної людини самостійно вирішувати питання про тім, чи керуватися йому в оцінці своїх вчинків і думок повчаннями релігії чи ні. Інакше кажучи, свобода совісті стала виражати відношення людини до релігії.

Воно може виражатися, принаймні, у трьох варіантах:

3) може бути атеїстом, тобто людиною не тільки що не сповідає ніякої релігії, але і заперечливим всяке існування бога, і заперечувати будь-яку релігію в цілому.

Висновок

Релігія – це складне соціальне і духовне явище , корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії.

В межах релігійних віровчень формувались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упорядкування та збереження традицій та звичаїв.

Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є формування відчуття єдності людського роду, значущості неперехідних загальнолюдських моральних норм і цінностей. Однак релігія може бути виразником зовсім інших настроїв, зокрема фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.

Релігія виконує наступні функції:

Література: