Сучасна християнська етика. Пошук загальнолюдських цінностей

Зміст

Вступ

Тема даної роботи – „Сучасна християнська етика. Пошук загальнолюдських цінностей”.

Мета написання роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю християнської етики, її значенням в формуванні морально-духовної культури людини.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз літературних джерел, присвячених проблемам християнства та християнської етики;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що християнська етика виходить з того, що людина, за задумом Творця, є носієм образу Божого. В силу багатьох причин образ цей часто піддавався перекручуванню і потьмаренню. Вивчення біблійних принципів християнської етики покликано допомогти відновленню образа Божого в людині. Як досягти життєвого втілення етичного навчання Біблії в житті і присвячені сторінки цієї роботи.

В роботі розкриті наступні питання:

Християнство в Україні у XXI столітті.

Сутність християнської етики та її роль в формуванні морально-духовної культури.

При написанні роботи автором були використані книги, статті, матеріали різних конференцій і форумів, присвячених проблемам християнської етики.

1. Християнство в Україні у XXI столітті

Більше 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Приблизно половина з них є православної традиції. Решту приблизно порівну поділяють католики та протестанти. За офіційною термінологією до категорії "традиційних Церков" належать три основні суб'єкти православної юрисдикції та Українська Греко-Католицька Церква.[5]

У XXI столітті в Україні проживають також представники юдаїзму, мусульманства та інших віровизнань.

В Україні існують три основні суб'єкти юрисдикції:

Українська Православна Церква - Московський Патріархат (УПЦ-МП) має 9049 громад, більшість із яких діє у центральних та південно-східних районах України.

Українська Православна Церква - Київський Патріархат (УПЦ КП) має 2781 громаду, з яких приблизно третина функціонує у центральних і близько 10 % -- у південно-східних районах України.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) має 1015 громад, з яких близько 80 % функціонує на заході України.

Сьогодні в Україні представлено дві Церкви:

Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) має 3317 громад, переважна більшість з яких діє на заході України.

Римо-Католицька Церква (РКЦ) має 807 громад, з яких більша частина функціонує у центральних районах. [5]

В Україні представлені також "дохалкедонські" Церкви -- Вірменська Апостостольська Церква.

Велика частина віруючих належить до протестантських Церков та Церковних спільнот, зокрема нетрадиційних та новітніх релігійних рухів. Кількість цих громад та вірних динамічно зростає.

2. Сутність християнської етики та її роль в формуванні морально-духовної культури

Християнське моральне виховання є складовою частиною національного, відповідає нашій ментальності, психіці, природній релігійності та традиційним рисам українського ідеалу людини, а саме:  вірі в Бога, пошані до старших, лагідній вдачі, щирості, гостинності, працелюбності, духовному аристократизмі (не визнаванні над собою жодного володаря окрім Господа Бога), любові до своєї Батьківщини і народу. Метою християнсько-етичного виховання є виявлення , формування та розвиток природних та надприродних задатків душі і тіла, до осягнення єдності життя людини з Божими законами. Християнське виховання — це процес формування і розвитку духовного та фізичного потенціалу людини. Ефективним засобом формування морально — духовної культури є введення в навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів предмета християнська етика. Цей предмет є наукою про моральне добро людини на основі абсолютних вартостей, якими наповнена християнська культура. Християнська етика ґрунтується на універсальному моральному законі людства – десяти Заповідях Божих і двох головних заповідях Любові, а також на ділах милосердя щодо душі та тіла ближніх, євангельських радах  і блаженствах.[2]

Християнська етика аналізує природу, внутрішню структуру моральної свідомості і моральних відносин, досліджує моральні поняття, які виражають моральні норми, принципи, що містять оцінку діяльності людей. Християнська етика закликає шукати найвище добро (благо) не тільки своєю розумовою діяльністю, але й на основі формування духовного світогляду, який відкривається у вічних правдах, об'явлених в Біблії.  

Християнська етика базується на абсолютній моралі, що є вічною, незмінною та існує поза простором і часом. Вона  має за ціль: 

інформувати людину про моральне вчення християнства, яке містить в собі загальнолюдські цінності; 

виховувати людину на засадах правди, свободи та екуменізму; 

прищеплювати людині низку моральних чеснот: мудрість, мужність, справедливість, стриманість, милосердя, миролюбність. 

Ідеалом християнсько-етичного виховання є чесна особа, яка особливий наголос ставить на пошані гідності людини, що створена на образ і подобу Божу, здатна пізнавати, любити Свого Творця і служити Йому через пізнання інших людей, любов до них і служіння їм. Підставою гідності людини, що носить незатертий образ Божий є відкритість до спілкування з Богом і з своїми ближніми. Людина є втіленим духом і одухотвореним тілом, а її людський дух виражається тілесно. Тіло і душа людини – це не дві дійсності, що відокремлені одна від одної. Тіло – це жива матерія злучена з душею. Тіло, маючи здатність до живлення, руху, відпочинку, розмноження підпадає під закони матерії, тобто зокрема, під закон смерті. Людська душа оживляє тіло, виявляє духовну спроможність абстрактно мислити, творити ідеї, оцінки, міркування,  вільно приймати рішення. Вона не зазнає тілесної смерті і не може розкладатися. Душа людини безсмертна, має свій початок з моменту зачаття і відповідає за вчинки особи. Згідно християнського вчення людина отримує тіло через своїх батьків, а душу безпосередньо від Бога. Душа має розум і власну свободну волю . В душі проявляються думки, почуття і бажання. Розум людини шукає найвищої правди – Бога і дороги до добра, уточнюючи закони – правила правильної поведінки. Воля бажає осягнути правду як найвище добро, притримуватися правильної поведінки і