Тема: Християнські свята та обряди

ЗМІСТ

1. ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР.
„ДВОНАДЕСЯТІ” ПРАВОСЛАВНІ СВЯТА

Релігійні свята завжди займали важливе місце в житті народів, вносили в неї радість. Вони звільняли людину від гніту повсякденності, давали йому можливість доторкнутися до іншого, кращого світу.

Основні двонадесяті свята приурочені до циклів природи, до початку й до кінцю сільськогосподарських робіт. Для фіксації святкового кола Церква обрала єгипетський календар, реформований Юлієм Цезарем (46 рік до н.е.)

Богослужебний рік починається відповідно до ветхозавітної практики – восені. Розкривши свиток пророка Іллі, Христос прочитав у своїй проповіді слова про Помазаника, який прийшов благословити світ, спасіння, свободу, „оголосити час милості Господньої”. Під знаком цього пророцтва стоїть і церковне новоліття.

Перше двонадесяте свято, присвячене „початку нашого спасіння” – Різдву Діви Марії, Церква пов'язує з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. У цей день особливо підкреслюється, що Божа Мати є великою праведницею, помічницею і заступницею людей, покро-вителькою сільського господарства, яка „народженням Христа” зробила перший крок до „вічного спасіння” лю-дей. Святкують 21 вересня.

Воздвиження Хреста Господнього Церква урочисто відзначає 27 вересня. Це свято, присвячене культу Хреста як символу християнської віри. З хрестом церква пов'язує кілька подій. За переказами, римський імператор Костян-тин перед однією з найбільших своїх битв мав видіння: на небі осяяний хрест із написом „Ним перемагай!” Тієї ж ночі імператорові з'явився уві сні сам Ісус Христос і порадив взяти в битву прапор із зображенням хреста, що допомогло Костянтину здобути перемогу.

Свято Введення в Храм Богородиці Введення пов'язане з відданням трирічної Марії на виховання в Єрусалимський храм. Встановлюючи це свято, церква пе-реслідувала насамперед мету переконати батьків у не-обхідності приводити в церкву дитину в ранньому віці, ко-ли вона найбільш сприйнятлива і вразлива. Святкують 4 грудня.

Різдво Христове (25 грудня/7 січня) – одне з основних свят християнства, яке бере початок від євангельських оповідей про дивне народження Ісуса Христа – сина Божого і водночас людини. ми домівках, для прославляння Христа широко залучали дітей. Віруючі віддячували їм подарунками. Для християнства це особливе свято. Головну роль у його догматичному змісті церква відводить вченню про народження Ісуса Христа, який з'явився, щоб спокутувати гріхи людей, вказати людству шлях до спасіння. Весь зміст свята, його урочистого богослужіння покликаний довести віруючим, що всі земні страждання – наслідок гріхів роду людського, а вихід з тяжкого земного життя – в досягненні блаженства у потойбічному світі.

Хрещення святкується 6/19 січня і нагадує про важливий момент у житті Ісуса Христа – його хрещення в річці Йордан. Ця подія описана в Євангелії досить суперечливо. На ранній стадії розвитку християнство взагалі не знало обряду хрещення. Його запозичено з давніх культів. Окроплення водою існувало в багатьох дохристиянських релігіях. Одухотворюючи явища природи, наші далекі предки одухотворяли й воду – важливе джерело життя людини. Вона втамовувала спрагу, забезпечувала родючість полів.

Стрітення відзначають 2(15) лютого з нагоди зустрічі (стрітення) праведника Симеона з немовлям Ісусом, якого батьки принесли в Єрусалимський храм на сороковий день після народження для зустрічі з Богом. Мета його – поширення ідей християнства, надання правди фактам біографії Христа, підкреслення обов'язку для віруючих приносити в храм немовлят протягом 40 днів після народження.

Благовіщення Пресвятої Богородиці – свято з нагоди одержання Марією повідомлення від архангела Гавриїла, що вона народить від Святого Духа.
На Русі це свято церква пов'язувала з початком весняно-польових робіт („свячення” насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.
Святкують 7 квітня.

Преображення – одна з подій із життя Христа (святкується 6/19 серпня). Апостол Павел каже, що Христос на землі преобразився, „знищив самого Себе”. Він прийшов до людей не як визнаний цар, пророк або священик, ухилявся від почестей натовпу, і впізнати Месію в Ісусі було нелегко. Христос молився на вершині гори, а Петр, Іоанн та Іаков спали неподалік. Коли вони прокинулися, то побачили Вчителя преображеним: лік Його після молитви випромінював сяяння, одяг був пронизаний світлом.

Успіння або Перша Пречиста Церква відзначає як день пам'яті Божої Матері. Багато що в церковному тлумаченні цього свята нагадує давньосирійське сказання про смерть Кібели – богині ро-дючості. На Русі свято Першої Пречистої злилося з давньослов'янським язичницьким святом збирання врожаю і принесення хліба й плодів у жертву духам за „сприяння” врожаю. Святкують 28 серпня.

2. ТРЕБИ І ТАЇНСТВА В ХРИСТИЯНСЬКІЙ ЦЕРКВІ

Треби – це богослужіння, які вчиняються не щоденно, а за їх необхідністю (за потребою). Треби поділяються на ті, які містять вчинення таїнств – хрещення, миропомазання, вінчання, сповідь, єлеосвячення; і ті, які не містять – панахида, постриг, різні молебна, освячення будинку,
колодязя та ін.

Найважливіші елементи християнської обрядовості називають таїнствами. Серед обрядових дій вони посідають важливе місце. У них „під видимим образом передається віруючим невидима благодать Божа”. Однак більшість протестантських течій з усіх християнських таїнств здійснює лише хрещення і причастя.

Хрещення означає прилучення до християнства зануренням у воду або скропленням. Здійснюється служителем культу. Слово „хрещений” рівнозначне слову „християнин”. Обряд скроплення водою як магічна дія виник ще в далекому минулому.

Формальним виявом причастя є частування віруючи хлібом та вином, які символізують тіло та кров Христа Відбувається воно здебільшого