Спираються крішнаїти на "Бхагавадгіту" ("Пісню бога"), яка є частиною давньоіндійського епосу "Махабхарата" і вважається складеною з висло-влювань Крішни на філософські теми. В ній ствер-джується, що все існуюче — лише видимість, у тому числі й наслідки праці людини, які належать Крішні. Людина повинна виконувати свій обов'язок, але бути байдужою до його кінцевого результату, тоді вона пе-ребуває в єдності з волею Крішни. Це рятує послідо-вника від сансари (мандрівки) і приводить до злиття з божеством. Спеціальне поклоніння Крішні ввів у XV—XVI ст. гуру (вчитель) Чайтанья, який твердив, що необхідно багаторазово повторювати ім'я Бога для того, щоб він надав спасіння. Тоді ж було впровадже-но мантру, що складалася з повторення в різному по-рядку трьох слів: "харе", "крішна", "рама". Цю мант-ру крішнаїт повинен щоденно повторити як мінімум 1728 разів, на що потрібно близько шести з полови-ною годин. Багаторазове повторення мантри нібито приводить людину до екстазу, що вважається звіль-ненням від тіла і поринанням у чистий дух. Посвячений повинен постійно виговорювати, співати — "вібрувати" "священне ім'я бога". Свій дім він пови-нен перетворити в дім Крішни, мати в ньому зобра-ження Крішни, освячене духовним вчителем, постій-но молитися йому всією сім'єю.
Послідовник вчення "свідомості Крішни" пови-нен відмовитися від усіх світських інтересів, суспіль-них обов'язків. Половину свого прибутку він повинен віддати "служінню Крішні і його підлеглим". Катего-рично забороняється їсти і спати більше, ніж необ-хідно. Прагнення до накопичення, навіть розмова про матеріальні предмети, світські інтереси, спілку-вання з людьми, які не цікавляться "свідомістю Крі-шни", сприймаються як серйозне порушення "від-даного служіння". Щоправда, керівники секти ніколи не відмовляються від володіння "мерзенним мета-лом". Щодо організації "Міжнародне товариство сві-домості Крішни", то вона є одним з найбільш багатих центрів нетрадиційних культів. Виторг від продажу книг і перекладів Прабхупади, журналу "Назад до бо-жественності" становить щорічно понад 20 млн дола-рів. Великий прибуток приносять рядові крішнаїти, які цілими днями жебракують на вулицях міст.
Число членів "товариства" швидко зростає. 1973 р. воно становило близько 3 тис., а 1982 р. — вже 12 тисяч віруючих, які проживають у релігійних общинах, не враховуючи великої кількості "пара-фіян", що мешкають поза комуною, але щоденно бе-руть участь у її заходах (так, у СІЛА їх налічується на кінець 90-х років близько 100 тисяч). "Рух Харе Крі-шна" має магазини і ресторани дієтичної їжі, велику кількість процвітаючих підприємств, на яких майже безплатно працюють члени "товариства". На шести сільськогосподарських фермах площею від 100 до 1500 акрів також експлуатується праця рядових кріш-наїтів. "Товариство" має 11 будівель в Лос-Анджелесі, 14-поверховий "храм" у центрі Нью-Йорка.
З метою збереження і зміцнення "Міжнародного товариства свідомості Крішни" престарілий Прабху-пада встановив адміністративну Раду з 11 гуру, які управляють крішнаїтами в різних регіонах світу. Всі керівники — американці або європейці, серед них — жодного уродженця Індії. Головою американських крішнаїтів став колишній докторант-історик Колум-бійського університету Кіртананда Свамі. Частину Єв-ропи, в тому числі Східну, веде американський гро-мадянин Роберт Кампаньола, що проживає у ФРН.
В крішнаїтських ашрамах (общинах) панує спе-цифічний деспотизм, не тільки фізичний, "зовніш-ній", а й "духовний", "внутрішній". Віруючий зобо-в'язаний без розмірковувань підкорятися духовному наставникові. Вільного часу протягом доби у нього немає ані хвилини, він постійно зайнятий декламаці-єю мантр, випрошуванням пожертвувань для общи-ни, різними господарськими роботами. Щоб у лю-дини не виникало думок, що відвертають від спілку-вання з богом, її ні на хвилину не залишають одну. Просту вегетаріанську їжу дають два рази на день, для сну відводиться не більш як 4—5 годин на добу.
В Україні перші громади крішнаїтів з'явилися у 80-х роках і діяли спочатку нелегально. Від 1990 р. діяльність Міжнародного Товариства свідомості Крішни легалізовано. А у 1995 р. офіційно зареєстрований Всеукраїнський центр громад свідомості Крішни складається з 32 об'єднань і діє практично в усіх областях України.
Церква сайєнтології. Слово "сайєнтологія" в пере-кладі означає "науковчення". Коротко зупинимося на проблемі співвідношення науки і релігії. Ми звикли вважати їхні співвідношення взаємозапереченням, хоча в дійсності справа набагато складніша. Майже всі сучасні релігії прагнуть використати наукові до-сягнення у власних цілях. Особливо це добре помітно в сфері медицини. В СІЛА неодноразово з'являлися самозвані лікарі духовних і фізичних захворювань, які твердять, що нібито вони досягли гармонії у єднанні розуму і віри, науки і релігії. Так, ще 1875 р. заснова-но церкву Християнської науки. У 20—40-х роках нашого століття поширилося вчення "святого отця", який регулярно інсценував сеанси "чудесного зцілення". Керівник лабораторії психологічних досліджень у Лос-Анджелесі винайшов "прилад" під назвою "аль-фа-вимірювач", який нібито допомагає тому, хто звернеться до нього за допомогою, досягти успіху в житті, позбавитися від стресів, пізнати всі таємниці буття.
Те, що подібні "цілителі" мали певні успіхи, є цілком закономірним, якщо врахувати, що зростають "зі швидкістю злітаючої ракети", за виразом амери-канських експертів, алкоголізм і наркоманія. Кваліфі-кована медична допомога, в тому числі психотерапев-тична, що необхідна при подібних захворюваннях, коштує досить дорого й є доступною далеко не кож-ній людині. От вони й звертаються за допомогою до "наставників" і "цілителів", які навіюють їм віру в благополучний кінець усіх хвороб, а разом і віру в ус-піх, не бентежачись з того, що вірогідність як пер-шого, так і другого більш ніж сумнівна.
Зазначимо, що ідея лікування за допомогою міс-тичних заклинань та магічних дій не змогла б довго утриматися в історії суспільства, якби так чи інакше не підтверджувалася випадками "чудесних зцілень", що вимагає з'ясування їхньої