постає ще більше питань, які не можуть бути раціонально проаналізовані. Візьму на себе сміливість стверджувати, що подібна тенденція спостерігатиметься і в інших галузях природничої науки. Але тим не менше, Людина залишається найбільш загадковим і найбільш досконалим творінням у Всесвіті. І як писав Блез Паскаль: "Не можна людині думати ні про те, що вона - рівня тваринам, ні про те, що вона рівня ангелам, і не можна допускати, щоб вона не бачила ні першого ні другого; їй необхідно знати і перше, і друге одночасно".
Висновки
В даному рефераті зроблено ще одну спробу розглянути питання, відповідь на яке є очевидною для одних і безглуздою для інших. Його актуальність на сьогоднішній день не викликає ні в кого сумнівів. ХХ століття зробило величезний поступ у розвитку науки. Правда, причини і наслідки цього поступу, як на мене, не є вельми корисні для людського буття. В основному, він був засобом для досягнення двох цілей людини. Першою з них були гроші. Буржуазні відносини добре сприяли швидкому розвитку освіти і науки. Але інша ціль до цього часу залишається, нажаль, найбільш пріоритетною у діяльності суспільства. Жага до влади перетворила науку у засіб для розвитку інструментів для покори і знищення. Найкращі уми працювали і працюють над розвитком найновіших зразків зброї. Все корисне, що отримало від науки людство для мирного існування є просто побічним ефектом. Зате негативні наслідки такої діяльності суспільство відчуває в першу чергу. Глобальні екологічні проблеми, необмежена кількість зброї, безмежна кількість нових хвороб, це далеко не повний перелік досягнень раціонального "всесильного" розуму.
І зараз Людство поступово дійшло до висновку, що для повноцінного існування замало раціонального пізнання. Існує ще якась сторона буття, яку не можна просто побачити "неозброєним оком". І цією зброєю є Віра.
Тільки вдалим синтезом Віри і Розуму ми здатні осягнути Всесвіт, його мету і нашу роль в досягненні цієї мети. І відкинути одну з цих складових означає позбавити себе тієї цінності, яку ми представляємо для Всесвіту.
Нажаль, даний реферат не охоплює багатьох аспектів даної проблеми, і, можливо, виглядає трохи непослідовним. Але його метою є не вирішити дану проблему чи дати її детальний опис, а ще раз нагадати про неї, зважаючи на її особливу актуальність для пострадянського суспільства.
Я дякую тим людям, в кого вистачило терпіння прочитати ці рядки і ще більше тим, кого вони зацікавили і з ким я в майбутньому міг би їх обговорити. Будь-які пропозиції і побажання присилайте на скриньку .
Філософські питання наукового дослідження
Думаю, що людська цікавість є однією з першопричин поступу суспільства. Причому, тут спрацьовує закон “снігової кулі”: чим більше ми пізнаємо, тим більше нам залишається пізнати. Таким чином наука виглядає досить перспективним заняттям і нема небезпеки що коли-небудь зникне об’єкт пізнання.
Мені пощастило займатися тематикою в одному з найбільш цікавих розділів сучасної теоретичної фізики, а саме дослідженням критичних явищ в системах. Темою моєї дисертаційної роботи є “Дослідження впливу зовнішнього поля на поведінку моделі Ізінга в околі критичної точки Методом колективних змінних”. Критичні явища в природі викликали і викликають особливий інтерес в науковців, причому, не тільки фізиків, і в цьому нема нічого дивного. Критичні явища спричинюють до різких змін, і, як правило, зовсім несподіваних, в середовищі, де вони відбуваються. Передбачити такі зміни і їх наслідки означає мати змогу використати їх зробити їх контрольованими, а це вже виглядає досить спокусливо.
У статистичній фізиці теорія критичних явищ (або фазових переходів другого роду) була актуальною протягом усього часу розвитку теоретичної фізики і причин для цього, як на мене, більш ніж достатньо. Першою з них є аномальна поведінка все тієї ж вище згадуваної ентропії. Чим і як пояснити, що при певних умовах система “самовпорядковується” і, як наслідок” різкі зміни решти термодинамічних характеристик системи. Інша причина є ще цікавішою. Запропонувавши кілька спрощених моделей, в яких би більш-менш точно відтворювалась поведінка реальних систем, вчені помітили, що всі критичні явища у фізиці мають універсальний характер. Тобто для різних реальних систем існують однакові характеристики, які описують їх поведінку. Тому метою вчених стало доведення так званої гіпотези універсальності і у разі успіху це б свідчило про існування можливості придумати якусь універсальну теорію, яка б описувала критичну поведінку. І тут вчені досягли певних успіхів. Були придумані моделі і методи, що добре (інколи навіть точно) описують такі системи в одновимірному і двовимірному просторах. Теорія середнього поля досить добре передбачала критичну поведінку в чотирьох вимірах. І тут знову, як згадувалось вище, каменем спотикання став вимір простору, що рівний трьом. До сьогоднішнього дня багатьма вченими удосконалюються різні методики і моделі для опису критичності в тривимірних системах і остаточного доведення гіпотези про універсальність.
В цій сфері працює і Відділ статистичної теорії конденсованих систем Інституту Фізики Конденсованих Систем НАН України. Наша група працює над фундаментальними дослідженнями критичних явищ в парадигмі, що визначається діяльністю, що започаткував відомий український вчений і діяч, засновник нашого інституту Ігор Рафаїлович Юхновський. Винайдений ним Метод колективних змінних дозволив зробити ще один крок до вдосконалення опису критичності.
Отже, моє наукове дослідження якимось чином виправдовує вибір саме цієї теми для написання даного реферату. І є ще один момент, який підкреслить наявність філософського аспекту нашого наукового дослідження. Теорію критичних явищ, розроблену фізиками, неодноразово успішно застосовували