Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.

У другому питанні необхідно з'я-сувати, що всі релігієзнавчі концепції додержуються певного філософського принципу — матеріалістич-ного чи ідеалістичного. Справа в тім, що в сучасному суспільстві існує розмаїття релігієзнавчих концепцій, кожна з яких має право на самостійне існування, не-зважаючи на протилежність ідеологічних орієнтацій. Однак плюралістичність у поясненні релігії виходить з того, що релігія є важливим інститутом суспільства, сферою загальнолюдської культури, вплив якої на ви-рішення соціально-гуманітарних і моральних питань в даний час зростає. До найпоширеніших релі-гієзнавчих концепцій можна віднести матеріалістич-ну, об'єктивно- і суб'єктивно-ідеалістичні, а також натуралістичну і соціологічну.

Матеріалістична концепція релігії. Для того щоб зрозуміти внутрішню логіку матеріалістично-філософ-ських поглядів на природу релігії, необхідно розглянута принципові методологічні положення цієї концепції.

Філософія як продукт суспільної свідомості людс-тва формувалася поступово, в міру відокремлення людини первісно-родового устрою від природи і роду, усвідомлення людиною себе не тільки як біологічної, а й насамперед як соціальної істоти (соціалізованої особи). У сфері людського мислення поступово відбу-вався процес самоусвідомлення, самоаналізу, само-пізнання, самовдосконалення свого внутрішнього "я" — системи внутрішніх духовних цінностей. Про-цес самоусвідомлення себе як діючої істоти відобра-жав риси внутрішнього інтелектуального світу люди-ни, але він грунтувався на підкоренні людській волі сил природи, вивченні певного кола матеріальних явищ і предметів. На основі складних процесів само-пізнання і залучення сил природи до сфери людської діяльності історично, спочатку в межах міфологічної, а пізніше релігійної свідомості, виникає особливий тип мислення — рефлексія. Саме вона й становить тло філософствування. Рефлексія грунтується на са-мосвідомості, власне кажучи, виступає її найвищим інтелектуальним продуктом, реалізує в собі моменти абстрагування й узагальнення.

Рефлексія як особливий тип мислення оперує ти-ми знаннями, які на певний час уже нагромадилися. За допомогою рефлексивного методу: а) вивчається внутрішня побудова знань, духовних цінностей та, в цілому, всіх елементів світогляду, якими людина во-лодіє в результаті пізнання певних явищ, практичної діяльності, спілкування з іншими людьми; б) дослід-жується наявність розбіжностей і суперечностей між різними елементами знань і цінностей, з яких виводить-ся певна проблема (актуальне питання) щодо необ-хідності вивчення якогось явища і внесення від-повідних змін у внутрішній світогляд людини; в) об-ґрунтовується шлях вирішення такої проблеми та вдосконалення в необхідному напрямі системи духо-вних цінностей.

Внутрішній механізм рефлексії мислення над продуктами власної інтелектуальної діяльності сприяє пізнавальній активності людини, критичному пере-осмисленню світогляду і духовних цінностей в на-прямі, що відповідає новим умовам суспільної прак-тики.

Філософія використовує міфологічно-релігійний матеріал і спочатку за своєю зовнішньою формою ви-ступає як міфотворчість. Однак вже перші універ-сальні філософські ідеї щодо сутності буття і природи людини починають руйнувати міфологічну і релігійну свідомість. Філософські вчення поступово відокрем-люються у відносно самостійну галузь. Від попередфі-лософії (міфотворчості) філософська свідомість при-ходить до свого власного предмета — світогляду і проблеми людини.

З наведених положень випливають такі висновки: і філософія, і релігія є продуктами суспільної свідо-мості. Між ними існують внутрішні взаємозв'язки. Наприклад, е філософські системи, що у своїй основі базуються на різних міфах: так звана міфологізована філософія А. Шопенгауера (1788—1860 рр.), Ф. Ніцше (1844—1900рр.). Але необхідно акцентувати увагу й на тому, що філософські і релігійні вчення — це про-тилежні системи духовних цінностей, вони спирають-ся на різні типи рефлексивного мислення.

Філософська рефлексія має раціоналізований харак-тер, релігійна рефлексія — в теоретичному плані — де-що менш розвинута і взагалі орієнтується на певні міс-тифікації, природу яких достеменно вивчити важко.

Релігія була головною формою суспільної свідо-мості понад два тисячоліття. Проте поруч із нею, а іноді й у її лоні, побутували й інші форми світо-сприйняття. З часом вони в міру свого розвитку звужу-вали сферу релігії. Лише у XVII—XVIII ст. філософія, наука й етика почали складати Ідеологічну конкурен-цію релігії. Згодом набрав сили й атеїзм — вчення, спрямоване на безоглядне заперечення релігійних поглядів. Атеїзм як форма вільнодумства протистав-ляється релігії та відображається у філософсько-матеріалістичних концепціях.

Марксистська релігієзнавча концепція — це певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів. Домар-ксистські філософи стверджували, що релігійні по-няття є "помилковими" і намагалися їх подолати просвітницькими заходами, розкриттям помилковості релігійного світогляду.

Марксизм підійшов до аналізу сутності релігії не тільки з боку дослідження її внутрішніх закономірно-стей. Релігія вивчається ним у широкому контексті дослідження суспільства як складного соціального орга-нізму, що розвивається.

Ф. Енгельс (1820—1893 рр.) так визначав специфі-ку релігії: "...усяка релігія є не що інше, як фантасти-чне відображення у головах людей тих зовнішніх сил, які панують над ними у їх повсякденному житті, — відображення, у якому земні сили приймають форму неземних".

Релігія відображає той аспект соціального буття, де присутній момент залежності людей від умов їх-нього життя, момент несвободи. Марксизм доводить, що неістинне відображення світу в релігійних віру-ваннях — це не лише незнання законів природи, а й відображення певних соціальних умов життєдіяльно-сті людей. Реальні сили, які панують над ними, відо-бражаються в релігійній свідомості у деформованому вигляді і виступають як сили неземні, понадприродні. Цей момент у марксизмі складає поняття — "со-ціальні корені релігії".

Окрім того, марксистська релігієзнавча концепція концентрує увагу на такому питанні: яким чином мо-мент соціальної несвободи, який позначається термі-ном "соціальні корені релігії", усвідомлюється у сис-темі релігійних поглядів? Чітке усвідомлення цього питання дуже важливе, тому що фактично існування релігії, процес її виникнення грунтуються на усвідом-ленні людиною власного безсилля перед природними та соціальними силами. Тому людина змушена звер-татися до понадприродного з проханням допомоги і захисту у