Розуму. Таким чином, бахаїзм є синкретичною релігією, спрямованою на обєднання всіх віросповідань у всесвітнє братство.
Церква Єднання (Уніфікації). Одним з найвпливовіших сучасних культів є Церква Єднання, заснована Сан М’ян Муном.
Мун народився в 1920 р. в селищі Квангджу Сангіа Рі в Кореї. У 1954 р. “преподобний” Мун організував “Громаду Святого Духа” з “Об’єднання світового християнства”, більш відому під назвою Церква Єднання. В Кореї цю організацію називають Церква Тонг-іль.
Мун видав працю “Божественний принцип”, що вийла в 1957 р., і стала основним канонічним текстом послідовників Муна.
Теологія Церкви Єднання – дивне поєднання неохристиянства, містичних, психологічних, філософських і харизматичних елементів. Мун вважає, що людина – видима форма Бога, а Бог – невидима форма людини; Бог і людина – єдине; людина є втіленим Богом.
Готель “Нью-Йоркер” належить Муну і є міжнародною штаб-квартирою його організації.
Рух Харе Кришна.
Впродовж тривалого часу індуїзм неодноразово змінювався і перероджувався, розділяючись на окремі гілки й течії, породжуючи нові релігії.
Засновником та ідеологом нового руху був Кайтанья Махапрабу (1486-1534 рр.), який відродив масові поклоніння Кришні в Бенгалії.
Головний і улюблений священний текст кришнаїтів – Бхагавад-гіта, та Шримар-Бхагаватам.
Рух ґрунтується на двох найважливіших індуїстських концепціях – кармі та сон сарі. Згідно з вченням Бхактиведанти, Кришна, “наддуша”, створив безлічі індивідуальних душ (джив). Джива – це реальне “я” людини, а не матеріальне тіло. Джива не вмирає. а перевтілюється в інше тіло після смерті.
Структура Руху Харе Кришна проста. Нею керує 11 гуру, кожному з яких доручена певна географічна територія. Жінки вважаються істотами нижчого рангу. За рішенням наставників укладають шлюби. Кришнаїти засновують храми по всьому світу, особливо в США.
Висновок
Релігія – феномен духовного життя людства. Вона – світоглядна основа людини, що регламентує її повсякденну поведінку, надає їй можливості спілкування з надприродними силами шляхом відправлення певних обрядів. Це зумовило вивчення релігії багатьма науками: філософією, теологією, релігієзнавством, культурологією, соціологією, психологією, історією та іншими. Водночас, релігія є сферою ідеологічної діяльності. Вона включає в себе відправлення різних культів (молитви, обряди, свята), що відбуваються на базі відповідних об’єктів (церкви. монастирі, релігійні громади, мечеті, пагоди тощо), які, пройшовши певні етапи становлення формування і розвитку, є локалізованими і функціонують у просторі, і маже всі зумовлені часом.
У свій час Альберт Ейнштейн сказав: “Нашому часові притаманні вражаючі успіхи наукового пізнання. Як же не радіти цьому? Але не можна забути, що одні лише знання і майстерність не зможуть привести людей до щасливого і гідного життя. Людство має всі підстави підносити провісникові моральних цінностей вище, ніж відкривачів наукових істин”.
Використана література:
А.А. Опарин. Древние города и библейская археология. – Харьков: «Факт», 1997.
Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1984.
Богословие в культуре Средневековья. Путь к истине. – К., 1992.
Брамлей Ю., Подольный Р. Человечество – это народы. – М.: Мысль, 1990.
Буддизм: словарь /под общ. ред. Н.Л.Жуковой. – М.: Республика, 1992.
Ваша судьба: Мистика /Сост., общ. ред. и вступ. ст. А.Н.Гопаченко. – Харьков: Фолио; Ростов н/д: Феникс, 1998.
Григорьев Д.П. Сущность христіанського ученія. – СПБ, 1882.
Джон Макдеуэлл, Дон Стюарт. Обманщики. – М.: «Протестант», 1993.
Энциклопедия мистицизма. – СПБ.: «Литера», 1996.
Лобковиц Н. Христианство и культура // Вопросы философии. – 1993. - №3.
Мизун Ю.В., Мизун Ю.Г. Тайны богов и религий. – М.: Вече, 1999.
Протоієрей Василь Вепрук. Догматичне богослів’я: навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2000.
Религии мира, энциклопедия. – М., 1996.
Релігієзнавчий словник. – К., 1996.
Семен Абрамович. Основне богослів’я: навч. посібник. – Чернівці: Рута, 1999.
Світло для світу. І стала людина душею живою... /рел.-просвітницькі листи /під ред. О.Воронин. – Кенсінгтон. США.
С.В.Павлов, К.В.Мезенцев, О.О.Любіщева. Географія релігій: навч. посібник. – К.: “Артек”, 1998.
Сучасні секти. Тоталітарні культи. Деструктивні релігійні органазіції. – Львів, 1997.
Зміст
Вступ............................................................................................................... ст.
Основна частина............................................................................................ ст.
Релігія як суспільне явище і складова
частина духовної культури........................................................................ ст.
Сутність і походження релігії................................................................. ст.
Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура.............. ст.
Функції релігії та її роль у житті суспільства....................................... ст.
Сучасні релігії.............................................................................................. ст.
Племінні культи....................................................................................... ст.
Ранні національні релігії......................................................................... ст.
Пізні національні релігії.......................................................................... ст.
Світові релігії............................................................................................... ст.
Буддизм..................................................................................................... ст.
Християнство........................................................................................... ст.
Іслам.......................................................................................................... ст.
Християнсько-тубільні церкви та секти............................................... ст.
Нові світові релігії та культи.................................................................... ст.
Основні західні культи (неохристиянські релігії) ............................... ст.
Східні релігії та культи........................................................................... ст.
Висновок................................................................................................... ст.
Список використаної літератури............................................................ ст.