Послідовники бахаїзму вірять,що всі великі релігії світу божествені за походженням. всі Вони були повідомлені Богом в його об’явленях, в різних місця і в різний час. Жодна епоха, вважають бахаїсти, не залишалася без керівництва Бога, черз своїх Посланців. Їх поява на Землі – подія наскільки рідкісна, що людству відомо лише кілька імен: Крішна, Аврвам, Зороастер, Мойсей, Будда, Ісус, Мухаммед, Баб і Баха-Улла. Кожний з них створив релігію і надихнув до розвитку самостійну цивілізацію.

Бахаїсти шанують засновників всіх світових релігій і вважають Святі книги цих релігій священними. Баха-Улла вважається ними останнім за часом Пророком Бога на Землі. Його місія – реалізувати єдність релігій світу. Віра, вчить він, є найперший фактор миру і дійсного прогресу людства. Між нею і наукою існує гармонія. Істинна віра і істина наука не суперечить одна одній. Перша—необхідний помічник у духовному зростанні, а друга – засіб матеріального прогресу. Сучасники піддавали знущанню і запереченню не лише засновників релігій, а й піонерів наук. Тому, за Баха- Уллою, істинна цивілізація стане можливою лише тоді, коли людство усвідомить необхідність, як релігію, так і науки. На думку бахаїстів, кожна людина має право вирішувати самостійно , звертатися їй до Бога чи ні . У всякій індивідуальності притаманна найвища духовна природа, яку необхідно, розвивати для того, щоб пізнавати Бога і любити Його. Але кожна людина має й іншу природу—фізичну, тваринну; Баха-Улла вчить, що тіло людини повинно підпорядковуватися її душі. Найвища радість людини-духовному, а не фізичному задоволенні. Якщо людина весь час робить погане, то це означає, що її твариина натура розвинута в ній більше, ніж духовна. Такій людині необхідно з допомогою інших, більш духовних людей, розвивати свою вищу натуру. Духовне, душа не розпадаэться з смертю людини як її тіло. Вона, звільнившись від тіла продовжує свій розвиток і шлях до Бога. “Рай” і “Пекло”—в бахаїзмі певні стани, серед яких перший—це наближення до Бога а другий—відхід від Нього.

З основних положень віровчення випливають і моральні принципи бахаїзму. Вони вимагають від віруючого справ, а не слів. Баха-Улла не сприймає аскетизм і дозволяє людині використовувати всі життєві блага, які названі Богом.Головний моральний принцип цієї релігії—побудувати власне життя на основі бахаїзму і демонструвати цей приклад іншим людям Якщо ж людина не захоче слухати бахаїста, то за неї необхідно тільки молитися, залишивши на її власному шляху до Бога.

У бахаїзмі відсутні професійні служителі культу.Кожний бахаї є вчителем своєї релігії і вважає за свій обов’язок розповсюджувати вчення. Звідси інше найважливіше положення Баха-

Улли—необхідність загальної початкової освіти: всі чоловіки і жіінки повині бути освіченими. До того ж має сенс набувати знання тих мистецтв, наук, ремесел, які можуть принести людям користь і покращити життя на Землі. На незнанні дуже часто базуються забобони і марновірства. Оскільки люди різняться між собою здібностями і талантами, освіта повинна переслідувати ціль повного розвитку природних даних людини з тим, щоб досягнути творчого співробітництва між ними. Тло такого співробітництва може бути лише духовне, але Баха-Улла вказує і на деякі конкретні кроки, які необхідно здійснити на шляху до загального мирного розвитку: ліквідація контрасту багатства і бідності як всередині нації, так іміж ними; створення світової спільноти і світового парламенту. На основі справедливої участі всіх народів; створення світового федеративного уряду; забезпечення загальних прав народів і відсіч агресії; встановлення міжнародної світової мови, яку, поруч з рідною, будуть вивчати в школі; вибір єдиної системи світового письма, встановлення загальної грошової системи тощо.

Багато уваги в етичній доктрині бахаїзму приділяється проблемам сімї та вихованню дітей. До заборон на аскетизм, професійне відправлення культу Баха-Улла додав заборону на вживання алкоголю, наркотиків, азартні ігри, позашлюбні звязки, крадіжки, гомосексуалізм, жорстоку поведінку з тваринами, а також заборону обдурювати, сповідати гріхи, кремацію, жебрацтво, професійне невступання в шлюб, злослівя, работоргівлю, вбивства і поцілунки рук. Цим він на думку бахаїстів, приніс з сгобою закони Нової Ери, а також скасував деякі зних, що стали на заваді єдності людства і розвитку цивілізації.

Певну цікавість викликають свята, обряди й звичаї бахаїстів. Одна з наяскравіших рис, притаманних життю бахаїв, -- гаряче бажання поділитися своює вірою з усяким її шукаючим. Іншою унікальною особливістю цього життя є адміністративний порядок, що дозволяє кожному чоловікові, жінці, дитині стати частиною єдиної Всесвітної общини бахаїстів і взяти участь в розповсюдженні Віри місцевому національному й всесвітньому рівнях.

Згідно з духовним заповітом Абдули-Бахи, його старшого онука, Шогі Еффенді, призначено Охоронцем Віри Бахаїзму. Він повернувся до місця, де жив і був похований Абдул-Баха, де знаходиться склеп Баха-Улли і могила Баба. Тут Охоронець повинен був захистити Віру від розподілу і розколів, які в минулому вичерпали духовні сили багатьох віровчень. При Охоронстві Шогі Еффенді бахаїзм став розповсюджуватися в нових країнах; бахаїсться література була перекладена на багато мов світу. Його літературна спадщина включає в себе історію першого століття ери бахаїзму обсягом 181 тис. слів; надруковані листи – це ще близько 300 тис. слів тексту. Шогі Еффенді написав тисячі листів окремим особам, групам, комітетам, місцевим і національним Духовним Радам. Просвітницька діяльнсть перногоі єдиного Охоронця Віри Бахаїзму була перервана раптовою смертю у відносно ранньому віці. Його вдова написала найбільш вичерпану працю про чоловіка – книгу “Безцінний