Свято Різдва Богородиці (Друга Пречиста) церква пов'язує з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. В день свята слу-жителі культу з особливим натхненням розповідають віруючим, що Божа матір є "великою праведницею", помічницею і заступницею людей, покровителькою сільського господарства, що, "народивши Христа", вона зробила перший крок до "вічного спасіння" людей.

Свято Введення в храм Богородиці, згідно з учен-ням християнської церкви, пов'язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму.

Благовіщення — свято, що має своїм змістом опо-відь про одержання Марією повідомлення від архан-гела Гавриїла, що вона народить від "Святого Духа". На Україні це свято пов'язувалося церквою з почат-ком весняних польових робіт ("свячення" насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.

Свято Першої Пречистої церква відзначає як день пам'яті Богоматері. Багато в церковному тлумаченні цього свята нагадує стародавньосирійське сказання про смерть Кібели — богині родючості. На Україні свято Першої Пречистої злилося з стародавньосло-в'янським язичницьким святом збирання врожаю і принесення хліба та плодів у жертву духам за "спри-яння" новому врожаю.

Великим святом православної церкви, присвяче-ним культу Богоматері, є свято Покрови Богородиці. Воно не пов'язане з "земним життям" діви Марії, а

встановлене в пам'ять чудесного явлення Богородиці, яке нібито відбулося 910 р. у Влахернському храмі Богородиці в Константинополі. Під час нічного бого-служіння юродивий Андрій, зарахований пізніше до святих, бачив, як Богоматір, котру обступили ангели і святі, з'явилася у повітрі, помолилася про спасіння світу від бід і страждань і розпростерла над усіма свій покров у вигляді широкого тонкого серпанку.

Пасха (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими христия-нами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного вос-кресіння" Ісуса Христа.

Православ'я в Україні складалося на протязі ба-гатьох століть і є логічним продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово-культовій сфері, мистецькому оформленні церков, оригіналь-ному трактуванні деяких канонів обумовила форму-вання в ньому таких рис, як демократизм, соборно-правність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ'я знайшло у русі за створення української автокефальної право-славної церкви та її визнання вселенським право-слав'ям (див. розд. IV).

Католицизм — один з трьох основних напрямів християнства, що має ряд особливостей у віровченні, відправленні культу та організації. Сучасний католи-цизм поширений у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також Африки, Азії і нараховує 1 млрд 17 млн 580 тис. віруючих.

1 По цій проблемі доцільно самостійно підготувати рефератив-ний виступ на основі додаткової літератури: Аллиаов С., Питер-ский П. Праздники православной церкви. — М., 1982; Інжи-євський Ю. С., Рябіков В. М. Православні свята. — К., 1986; На-стольная книга атеиста. — М., 1981; Митрополит Никодим. Слово на Пасху // Журн. Московской патриархии. — 1971. — № 5. — С. 26—30; Сидоров Д. Й. О христианских праздниках, постах й обря-дах. — М., 1977; Рент 9. Жизнь Иисуса. — Минск, 1991.

У питаннях віровчення католицизм має багато спільного з православ'ям: віра у два джерела віро-вчення ("Святе Письмо" і "священний переказ"), Божественну Трійцю, рятівну силу церкви, наявність безсмертної душі, потойбічне життя тощо. Є загальні риси і в обрядовості. Але водночас віровчення та культ католицизму мають деякі відмінності. За погля-дами католицьких богословів, Дух Святий йде не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина (вчення про філіокве; з лат. Шк^ие — "і сина"). Поряд з раєм та пеклом католицизм визнає чистилище, де душа нібито знаходиться доти, поки її не відправлять до раю. Католицька церква вчить, що тривалість перебу-вання у чистилищі залежить від молитов та пожертву-вань родичів і друзів померлого. У католицизмі значнішою мірою, ніж у православ'ї, розвинуте шану-вання Богородиці. Католики вірять, начебто Марія, на відміну від усіх інших святих, вознеслася на небо не лише душею, а й тілом. Вчення про Марію не-обхідне церкві для поширення свого впливу серед жі-нок. Однією з головних відмінностей католицизму від інших напрямів у християнстві є вчення про зверх-ність римського папи (мається на увазі претензія бути керівником усіх християн) та догмат папської непогрішності у справах віри й моралі. Католиць-кому духовенству всіх рангів заборонено одружува-тися.

Головним богослужінням у католицькій церкві є меса (літургія), яка до нещодавнього часу проводила-ся латинською мовою. Для посилення впливу на па-рафіян тепер дозволено користуватися національними мовами і вводити у літургію національні мелодії. Де-які відмінності є у формі проведення таїнств: хре-щення проводиться не зануренням немовляти у купіль, а обливанням; на відміну від православних, католики причащаються тільки хлібом, випеченим з прісного тіста; миропомазання (конфірмація) здій-снюється не над немовлям, а у 7—8-річному віці; сповідь здійснюється перед особливою сповідальницею, де священик відгороджений від того, хто сповідається.

Очолює католицьку церкву папа римський, який діє за допомогою особливої системи установ (її нази-вають "римською курією"). Усі ці установи (сек-ретаріати, конгрегації, трибунали, комісії) є за своєю сутністю особливого роду міністерствами, які керують різними галузями церковного життя (монастирі, ре-лігійна освіта, церковні кадри, контроль за обрядами тощо). Усі найважливіші центральні органи управ-ління церквою очолюють вищі католицькі ієрархи — кардинали.

Папська курія знаходиться у місті-державі Вати-кані, світським главою якого (монархом) є папа. На протязі останніх 20-ти років католицьку церкву очо-лює папа Іоан Павло II (нар. в 1920 р.). Обирається папа на конклаві (зборах) кардиналів