Тема:

Індуїзм як одна з релігій Індії

Зміст:

Вступ

Що таке індуїзм? На жаль, зараз ніхто не може дати відповідь на це питання, ні в самій Індії, ні за її межами. Єдине, що залишається ясним, це те, що ця релігія є дуже дивною, та, врешті-решт, цікавою. Чому? Для мене ця цікавість виявляється в наступному:

Індуїзм – найдавніша національна релігія Індії.

Індуїзм – одна з найбільш розповсюджених релігій світу, послідовників цієї релігії в Індії – 80 процентів населення, а також в інших країнах: Непалі, Індонезії, Шрі-Ланці і т.д. Альбедиль М.Ф. – Индийская религия и философия. Сайт http.://www.yandex.ru/yandbtm8?

Індуїзм вражає своєю різноманітністю ідей, які існують в межах єдиного. При зіткненні з іншими культами індуїзм намагається втягнути їх у своє поле і пристосувати до своїх потреб.

Індуїзм не є догматичною “релігією писання”, якими, наприклад, є християнство або іслам.

Індуїзм має політеїстично-монотеїстичний характер, тобто усі боги уособлюються у Брахмані – Вищому Дусі в індуїзмі.

Тому мені дуже захотілося дослідити саме цю релігію Індії, що й привело до написання роботи про неї. Крім того, я ще б хотіла дізнатися, якою є ця релігія в сучасності.

Основні етапи розвитку індуїзму (передмова до початків індуїстської релігії)

Формативний період (ІІІ-ІІ тис. до н.е. – І тис. до н.е.)

Зародження індуїзму дуже часто пов’язують з протоіндійською цивілізацією, а також з реліктами інших, доарійських вірувань. Протоіндійська цивілізація, що існувала у ІІІ-ІІ тис. до н.е. в долині р.Інда і була названа “Попелюшкою давнього світу” Религии мира, энциклопедия для детей – М.,1999 - Ч.1 – С.413 ( тому, що сучасна наука дізналася про неї лише в 20-х рр. ХХ ст.), мала високорозвинену міфологію і культуру. Розвиненим і виразним був культ родючості, основою якого була богиня-мати. Чоловічий аспект релігії був зв’язаний з биком-буйволом, який зазвичай розглядається тепер як прообраз бога Шиви. Також був тоді відомий культ рік і дерев.

Ведійський період (І тис. до н.е. – 6 ст. н.е.)

Цей етап зв’язаний із вторгненням аріїв в Індію, які разом з собою принесли нову культуру і ритуально-міфологічний світогляд. Чужеземці принесли з собою нових богів: верховного Індру – громовержця, Агні – вогню, Сому – ритуального напою та інших (кількість – 33 боги, хоча налічується їх набагато більше). Також за їх часів стала відомою “концепція світового дерева”. В аріїв було вже відоме жертвоприношення – яджну.

Та, напевно, найголовніше те, що за часів аріїв з’явилася перша письмова згадка, – веди, які ще до сих пір виконують в індуїзмі роль священних текстів. Тексти ведійського канону відносять до шруті (одкровення) у противагу до смріті (легенда). Традицію шруті відкривають 4 веди: Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа. Ці 4 розділи – збірники гімнів та ритуальних пісень.

Брахманізм та період Упанішад (8-6 ст. до н.е. – ІІ ст. до н.е.)

Ведійські арії, що заглиблювались в Індію, змішувались з місцевим населенням і вбирали нові релігійні уявлення. Суспільство почало ускладнюватись, з часом склалась варнова, а потім і кастова системи Варни відрізняються від каст тим, що мають ширше значення. Варна включає в себе декілька каст (У.Оуєн Коул – Индуизм – М.,1999 – С.68-69). Першими у цій кастовій системі були брахмани, які вміли тлумачити Веди, що було неможливим для більшості населення (вони не знали мови Вед). Ці тексти-тлумачення дістали назву брахмани. Також, нове населення виділило головного бога-творця Праджапаті в пантеоні, чого не було раніше.

У цей період створюються Упанішади (більше 200 сакральних творів). У них розкривається вся сутність тогочасної релігії. Людина живе в ілюзійному світі (майа), і, щоб перейти до дійсного світу (Брахману) їй потрібно прагнути до стану повної волі, що неможливий без певних духовних зусиль.

Ці поняття пізніше лягли в основу індуїзму.

Основні етапи розвитку індуїзму (про індуїзм як самостійну релігію)

Період релігійного бродіння (6-5 ст. до н.е.)

Дуже скоро брахманська релігія стала непопулярною, головним чином через складність своїх ритуалів. І на противагу їй паралельно з брахманізмом почали існувати інші течії, очолювані шраманами. Основними з таких течій були джайнізм, буддизм та індуїзм. Тоді ж формуються перші філософські школи буддизму (детальніше про них я розповім у розділі “Індійська філософія”).

Класичний період (6 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.)

Цей період головним чином відображається у традиції смріті (легенд). За цей час створюються основні індуїстські сакральні джерела. Головним чином, це пурани (давні легенди), епічні твори (“Махабгарата”, “Рамаяна”) і деякі дхармашастри (твори, у яких викладаються основні принципи індуїзму про дхарму – моральний закон).

Змінювалася вся схема культових відносин. Тепер криваві жертвоприношення були замінені на пуджу (богослужіння без жертв) і встановилася тримурті (почет головних трьох богів: Вішну, Шиви і Брахми).

Священні тексти індуїзму

Тексти шруті (одкровення)

Текстами шруті є Веди, що складаються з чотирьох частин, названих Рігведою, Яджурведою, Самаведою й Атхарваведою, кожна з яких підрозділяється ще на чотири частини: у хронологічному порядку це Самхіта, Брахмани, Араньяки й Упанішади.

Самхіти. У їхній основі лежать гімни, які прославляють Бога під різними іменами:

Рігведа Самхіта – найстаріша частина з усіх Вед. Складається з десяти книг, у яких міститься 1028 гімнів.

Яджурведа Самхіта – використовувалась священиками як інстукція до проведення ведичних жертвоприношень.

Самаведа Самхіта – включає в себе пісні та мелодії, які співаються під час жертвоприношень.

Атхарваведа Самхіта – магічні формули та чари ще від доарійських традицій.

Брахмани. Міфологічні, ритуальні та інші пояснення до Самхітів. Були створені