її набув вищого церковного визнання. Цей самий текст — через Біблії 1581, 1663 і 1751 р. — поширився по всіх слов'янських церквах, і сьогодні він загальновизнаний і усталений; його ж уживає й церква греко-уніатська. [7, ст. 498 — 503]
В другій половині XIX й на початку XX віку багато писали про необхідність нового виправлення церковнослов'янської Біблії. Зазначимо, що з сьогоднішнього наукового погляду не можна визнати задовільною праці ані острозьких коректорів, ані єлизаветинських. За цей час богословська наука пішла так далеко вперед, що нове виправлення дуже наблизило б нас до правдивого тексту Св. Письма.
Список використаної літератури
Сольский С. Праці по вивченні Біблії в Україні с XV ст.. до теперішнього часу // 1869. Кн. II. С. 190 — 291 (див. с. 212 — 221);
Васютинский М. О печатных изданиях славянской Библии до императр. Елизаветы // Черниг. губ. вед. 1870. № 23. С. 466 — 479; Засадкевич Н. Мелетий
Смотрицкий. Спб., 1883. С. 114 — 116, 120 — 123;
Сельский С. Острожская Библия в связи с целями и видами ее издателя//Труды К. д. ак. 1884. Кн. VII. С. 293 — 320;
Владимиров Н. Доктор Фр. Скорина. 1888. С. 211 — 218;
Астафьев Н. А. Опыт истории Библии в России // Ж. М. Н. Пр. 1888. Ч. 258; 1889. Ч. 261;
Елеонский Ф. Библия // Богосл. энц. 1901. Т. II. С. 498 — 503;
Франко І. Причинок до студій над Острозькою Біблією // Зап. НТШ. 1907. Т. 80; Есеев И. Е.
Очерки по истории славянского перевода Библии. XV — XVIII ст. //Христ. чтение. 1913. Т. 1. С. 192 — 213 (на с. 212 література), 350 — 373;