У підставі всякого кодексу моралі лежить визначений вихідний принцип, загальний критерій моральної оцінки вчинків людей. Християнство має свій критерій розрізнення добра і зла, моральному й аморального в поводженні. Християнство висуває свій критерій - інтерес порятунку особистої безсмертної душі для вічного блаженного життя з Богом. Християнські богослови говорять, що Бог вклав у душі людей якийсь загальний, незмінний абсолютний “моральний закон”. Християнин “почуває присутність божественного морального закону”, йому досить прислухатися до голосу божества у своїй душі, щоб бути моральним.

Моральний кодекс християнства створювався сторіччями, у різних соціально-історичних умовах. Внаслідок цього в ньому можна знайти всілякі ідеологічні нашарування, що відбивали моральні уявлення різних суспільних класів і груп віруючих.

Висновок

Головною особливістю християнської (як і узагалі всякої релігійної) моралі є те, що її основні положення ставляться в обов'язковий зв'язок з догматами віровчення. Тому що “богооткровенна” доктрина християнського віровчення вважаються незмінною, основні норми християнської моралі, у їхньому відвертому змісті, також відрізняються відносною стійкістю, зберігають свою силу в кожнім новому поколінні віруючих людей. У цьому полягає консервативність релігійної моралі, що і в соціально-історичних умовах, що змінилися, несе вантаж моральних забобонів, успадкованих від минулих часів.

Список використаної літератури

1. К.Каутский. Походження християнства.- М. 1990р.

2. С.Д.Сказкін. Настільна книга атеїста. - М. 1978р.

3. Лозко Г. Українське народознавство. — К.: Зодіак-ЕКО. 1995.

4. Правослов: молитви до Рідних Богів.—К.: Світовид, 1995.—96 с.

5. Берегиня України.— К.: Мистецтво, 1996 (Лозко Г. Коло Свароже 1995-96).

6. Українські символи. — За ред. М. Дмитренка.— К.: Народознавство, 1995 7. Релігієзнавчий словник, За редакцією А. Колодного і Б. Лобовика.— К.:Четверта хвиля, 1996