Реферат - Протестантизм
17

Церква є співтовариство святих, розуміючи ці слова апостола Павла в буквальному значенні і застосовуючи їх не до тих людям, хто досяг особливої праведності, а до всієї християнської громади в її сукупності. У цьому змісті кожний себе, безумовно, вважає “святим”, тобто гарною людиною. Залишається тільки пошкодувати, що та глибина, що дана Богом кожній людині, не відкривається в повноті християнам, що знаходяться в протестантських конфесіях. У минулому сторіччі преподобний Амбрось Оптинский на питання про долю инославных християн відповідав, що ніде в Євангелії не сказано про загальне звертання до Христу, до Церкви, але сказано, що буде проповедано Євангеліє усієї тварини. Не дуже часто, але буває, що люди переходять із протестантських конфесій у Православ'я, і вони, як правило, стають дуже гарними православними християнами, тому що це люди дуже відповідальному і послідовні у своєму житті. У нашій Церкві є святі, котрі минулого колись лютеранами, а потім прийшли в Православ'я. Новітній приклад - це свята Велика княгиня Єлизавета. Вона своїм життям саме і виявила те, що може дати лютеранське благочестя, коли воно знаходить ту справжню церковну основу, який протестанти, на жаль, позбавлені. В історії нашої Церкви є й інші, менш відомі зараз приклади. Багато юродивих були вихідцями з німців, тобто з лютеран. Німцем був, наприклад, блаженний Микола Салос, псковський юродивий, знаменитий тим, що обличал Івана Грозного. Він приїхав спочатку в Новгород, потім оселився в Пскові і був настільки уражений величчю Православної Церкви, що не просто перемінив конфесію, але навіть сприйняв на себе подвиг юродства.

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6