й без-посередньо в релігійно-побутовому середовищі, ана-лізувати найважливіші сучасні тенденції в розвитку релігійної сфери для коригування практичної політи-ки держави та її органів щодо релігії і церкви.
Тому значну актуальність набувають положення релігієзнавства — системи наукових знань (філософ-ських, соціологічних, психологічних, історичних) про релігію, її походження, будову і функції. Деідеологізоване релігієзнавство приділяє значну увагу вивчен-ню соціальної природи релігії, її місця в суспільстві. У навчальних закладах України курс релігієзнав-ства ще тільки опановується, але ті знання, які по-винні здобути студенти, курсанти, учні в процесі оволодіння даною дисципліною, відіграють певну роль у становленні їхньої світоглядної та правової культури, формуванні професійних рис фахівців.
Список використаної літератури
Лубський В. І. Релігієзнавство. — К., 1997.
Релігієзнавство: Підручник / За ред. В. І. Лубського, В. І. Тере-мка. — К., 2000.
Релігієзнавчий словник. — К., 1996.
Українське релігієзнавство. — 1996—1999.
Сольский С. Праці по вивченні Біблії в Україні с XV ст.. до теперішнього часу // 1869. Кн. II.