захисту рослин, відсутність яких негативно впливає на виробництво. В результаті – зниження рівня врожайності всіх сільськогосподарських культур, а отже і зниження економічної ефективності виробництва.
Розбалансованість цін в АПК, відсутність виваженої політики держави стосовно формування цін в умовах нестабільної некономіки погіршило еквівалентність обміну за період 1991-1997 років до небачуваних розмірів. Диспаритет цін зберігається, і сьогодні він ще більше поглиблюється.
Закон вартості вимагає, щоб ціна відповідала затратам суспільнонеобхідної праці, забезпечувала відшкодування витрат і одержання прибутку, необхідного для розширеного відтворення. У реальній практиці спостерігається повний відхід від цього закону, а точніше, його ігнорування. Лібералізацію цін промислові підприємтсва, як і аргосервісні фірми, сприйняли як засіб до легкої наживи за рахунок щомісячного підвищення цін, у той час як для сільського господарства ціни залишалися регульованими державою. В результаті темпи зростання цін на промислові товари, які споживає сільське господарство, були значно вищими, нід темпи зростання цін на сільськогосподарську продукцію. Пік такого росту був у 1994 році – в 9,5 рази.
Заходи щодо лібералізації цін на сільськогосподарську продукцію хоча і розроблені, але їх впровадження поставило сільське виробництво в неоднакові, порівняно з промисловими галузями, фінансові умови.
Отже, проблема диспаритету цін в агропромисловому комплексі не нова. В умовах перехідної економіки на поглиблення диспаритету цін вплинуло державне стимулювання цін на сільськогосподарську продукцію, з одного боку, і ринковий тиск з боку державних заготівельних організацій та переробних підприємств – з іншого.
3. РОЗРАХУВАТИ КІНЦЕВУ ЦІНУ НА ПРОДУКЦІЮ НА ПРИКЛАДІ ФІРМИ.
Ціна на товар утворюється з наступних складових:
Прямі + непрямі + чистий = ціна
Витрати витрати дохід виробу
Для прикладу візьмемо розрахунок ціни на стіл, що виготовляє майстерня.
Розрахуємо суму заробітної плати. Для цього візьмемо відомості заробітної плати виробничих працівників, мастера та завідуючого. Вважаємо, що в майстерні 5 працівників, 1 майстер та 1 завідуючий. Заробітна плата працівників – 250 грн. на місяць, майстра – 300 грн. на місяць та завідуючого – 350 грн.
Місячна сума заробітної плати складається:
5 працівників х 250 грн. = 1250 грн.
1 майстер х 300 грн. = 300 грн.
1 завідуючий х 350 грн. = 350 грн.
Загалом = 1250+300+350 = 1900 грн. на місяць.
На рік ця сума складатиме: 1900 грн. х 12 місяців = 22800 грн.
Загальна сума адміністрації, прибиральниць та сторожа за рік складатиме 5000 грн.
Отже, всього заробітної плати в майстерні:
22800 грн. + 5000 грн. = 27800 грн.
Розрахуємо загальну кількість робочих годин всіх працівників за рік. Вона складе: 47 тижнів х 40 годин х 5 працівників = 9400 годин.
Погодинна заробітна плата в майстерні складатиме: 27800/9400 годин = 2,95.
Кількість годин, що потрібні на виготовлення одного столу вираховується:
Витрачений час х кількість працівників = 4,7 х 2 = 9,4 годин.
А отже, заробітна плата, що необхідна для виготовлення одного столу складатиме:
Всього годин х погодинна зарплата = 9,4 х 2,95 = 27,73 грн.
Щоб визначити матеріальні прямі витрати на виготовлення одного столу треба скласти всі ціни матеріалів та деталей, що були використані для його виготовлення.
Всього прямі матеріальні витрати на виготовлення одного столу
Назва | Кількість | Ціна | Ціна на 1 стіл
Дерево | 0,1 м3 | 200,0 / м3 | 20,0
Каркас | 6 м | 2,9 / м | 17,4
Ножки | 4 м | 2,0 / м | 8,0
Клей | 500 г | 2,0 / кг | 1,0
Краска | 500 г | 2,0 / кг | 1,0
Всього | 47,4
Крім заробітної плати та прямих матеріальних витрат в майстерні ще досить непрямих, як то ремонт, експлуатація обладнання, продаж та доставка виробів, утримання приміщень, комунальні платежі. Частину непрямих витрат потрібно включати у вартість кожного столу. Для цього потрібно визначити непрямі витрати за рік:
Оренда приміщень | 1940,0
Страхові платежи | 340,0
Плата за електроенергію | 1920,0
Плата за телефон | 60,0
Експлуатація обладнання | 1440,0
Витрати на продаж | 900,0
Відсоток позички | 400,0
Всього непрямих витрат | 7000,0
Непередбачені витрати (+ 5%) | 350,0
Ітого непрямих витрат | 7350,0
Для визначення непрямих витрат на один стіл, маємо розділити всі непрямі витрати на кількість столів, що виробляє майстерня за рік (для прикладу, 1000 столів). А отже, непрямі витрати на 1 стіл складуть: 7350,0/1000=7,35 грн.
Повна собівартість стола складатиме:
Зарплата працівників | 27,73
Прямі матеріальні витрати на 1 стіл | 47,40
Непрямі витрати на 1 стіл | 7,35
Чистий доход (без заробітної плати) | 7,85
Повна собівартість стола = ціна стола | 90,33
Отже, за розрахунками, ціна стола є 90,33 грн.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
А. С. Афонин «Вхождение в бизнес и ценообразование». Практическое руководство. К. 1997
Ю. Д. Білик «Економічні проблеми АПК України в умовах формування ринкових відносин». К. 1997
Н. С. Калита, И. С. Кожуховский «Ценообразование в условиях рынка». К. 1991
В. К. Сенчагов «Реформа цен: проблемы и реальность». М. 1991
А. Н. Цацулин «Цены и ценообразование в системе маркетинга». Учебное пособие. М. 1996
«Цены и ценообразование”. Учебник. П/р И. К. Салимжанова. М. 1999
«Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК» п/р П. Т. Саблука. К. 1997