Стратегічний аспект інформаційного менеджменту (на досвіді роботи газети “Голос України”)

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ГЛОБАЛЬНА СИСТЕМА СУЧАСНОСТІ 8

1.1. Тенденції розвитку масової комунікації на сучасному етапі 8

1.2. Основні тенденції розвитку інформаційних систем 19

1.3. Генеза національних друкованих засобів масової інформації 25

РОЗДІЛ ІІ. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У КОНТЕКСТІ ЖУРНАЛІСТИКИ 36

2.1. Особливості становлення менеджменту українських ЗМІ 36

2.2. Управління стратегіями 42

2.3. Управління інформаційним насиченням 48

2.4. Редакційна команда 55

2.5. Журналістський ринок праці 58

2.6. Імідж у журналістиці 61

2.7. Управління редакційним колективом 68

2.8. Загальні принципи управління підприємством інформаційної сфери 77

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ГАЗЕТИ “ГОЛОС УКРАЇНИ” 80

3.1. Формування змістовно-тематичної моделі 80

3.2. Концептуальні підходи 85

3.3. Особливості жанрової моделі 101

3.4. Композиційні аспекти 104

3.5. Структура графічної версії 110

3.6. Масова робота редакції 113

3.7. Особливості редакційної структури 118

ВИСНОВКИ 120

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 124

ДОДАТОК №1

ДОДАТОК №2

ДОДАТОК №3

ДОДАТОК №4

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Українське суспільство переживає важкі часи самоствердження, перебуваючи у пошуку оптимального шляху соціально-економічного розвитку. Більшість учених, аналізуючи суспільні процеси в Україні з початку 90-х років, характеризують їх, як руйнівні для цінністно-нормативної системи, що існувала в українському суспільстві упродовж ХХ століття. Важко не погодитися із думкою про те, що багаторічна криза, яка значно погіршує матеріальний рівень життя більшості населення України, негативно вплинула на їх соціальне самопочуття.

Не останню роль у цьому процесі відіграли засоби масової інформації (ЗМІ). Свобода слова, що стала реальністю із здобуттям Україною незалежності, зіграла як конструктивну, так і деструктивну роль. Ми є свідками того, як екрани телевізорів заповнюються фільмами жахів, порнографією, насильством — інформаційним брудом, що в цивілізованих країнах заборонений для широкої демонстрації. А більшість друкованих засобів масової інформації знизила свою інтелектуальну планку до смакування сексуальних подробиць, розповсюдження пліток, а часто (на замовлення спонсорів) і до розголошення політичних інтриг.

Однак політичні, економічні, соціальні інститути — органи законодавчої, виконавчої і судової влади, наука, освіта, культура тощо — поступово намагаються наповнити свою діяльність новим змістом, основу якого складають національні і загальнолюдські цінності. Це помітно і на досвіді засобів масової інформації. Демократичні процеси значно підняли рейтинг мас-медіа. За даними соціологів, він складає 2,71 бала (за п’ятибальною шкалою), що вище, ніж у політичних партій, парламенту, уряду, профспілок, керівників державних підприємств і підприємців [25, с.58]. Причому ця тенденція має досить стійкий характер протягом останніх п’яти років.

Соціальний зміст преси, телебачення, радіомовлення й інших засобів масової інформації не тільки прямо формує громадську думку, але й справляє великий вплив на соціальну дійсність. Основне призначення системи ЗМІ — безперервне відображення суспільного життя в усіх його діалектичних зв’язках, протиріччях і конфліктах. Таким чином, система засобів масової інформації входить як складова частина в систему більш широкого порядку — соціального управління суспільством.

Останнім часом з усією гостротою постало питання користування правом на інформацію, яке обумовлене та взаємопов’язане з економічними та соціальними правами, тобто з внутрішніми та зовнішніми проблемами держави.

Отримання інформації, що є невід’ємним правом індивіда й особистості, та її розповсюдження слід розглядати у контексті вільного, збалансованого потоку інформації, мета якого — координація зусиль для покращання справ у державі, підвищення стабільності суспільного життя.

Існуючий соціальний устрій вимагає наявності в сучасних засобів масової інформації (зокрема періодика) адаптованої системи управління, тобто системи менеджменту. В контексті журналістики стратегічний менеджмент означає визначення інформаційної “ніші”, отже розробку інформаційної концепції. Це найболючіша проблема сучасних мас-медіа.

Метою дипломної роботи є дослідження особливостей стратегічного менеджменту підприємства інформаційної сфери на досвіді роботи газети “Голос України”, вивчення обумовлених її специфічним статусом (газета є офіційним органом Верховної Ради України) особливостей.

Об’єктом дослідження є діяльність редакційного колективу цього видання в процесі створення газетного номера.

Предметом дослідження стали характер і особливості побудови змістовно-тематичної, жанрової, композиційної моделей газети, а також специфіка редакційної структури.

Вивчення стану проблеми і мета дослідження дозволяють сформулювати гіпотезу роботи. Її зміст полягає в наступному: в сучасних умовах переходу до повноцінних і розвинутих ринкових відносин в усіх сферах, зокрема інформаційній, зросла роль обгрунтованої стратегічної концепції управління. Нині більшість видань є самостійними і діють самотужки. Деякі, як наприклад “Голос України”, — є підпорядкованими певним суспільним структурам, що накладає обмеження як на обсяги, так і на тематику видання. Система виважених управлінських заходів повинна допомогти друкованому органу відшукати, зайняти і утримувати власну нішу в загальному інформаційному просторі.

Збереження і збільшення читацької аудиторії тієї чи іншої газети (чи іншого органу друкованих ЗМІ) можливе лише за умови високої професійної майстерності журналістів, що складають кістяк редакційної команди, а також належного фахового рівня технічного персоналу.

Виходячи з мети та гіпотези, в даній роботі виділяються наступні завдання:

- дослідження тенденцій розвитку масової комунікації на сучасному етапі;

- виявлення особливостей розвитку національних друкованих засобів масової інформації;

- дослідження впливу української ментальності на становлення менеджменту;

- вивчення особливостей моделювання парламентського періодичного видання;

- розробка основних принципів управління підприємством в інформаційній сфері.

Наукова розробка проблеми. Вивчення вітчизняної і зарубіжної наукової літератури з проблем журналістики демонструє вельми зацікавлене відношення журналістів, політиків, психологів, соціологів, управлінців до таких питань, як цінністно-нормативна орієнтація журналістики, свобода преси, роль української журналістики в контексті світових мас-медіа, взаємозв’язки преси і влади, моделювання і технології редакторських систем, методологія та методика дослідження змісту засобів масової інформації і їх ролі в розвитку демократичних процесів.

Значний внесок в розробку цих проблем внесли такі відомі вчені, як В.М. Бебик, Г.Ф. Бирсан, Н.А. Власенко, В.Ф. Іванов, Ю. Когутяк, А.З. Москаленко, О. Г.