У схемі виділені значення і роль системи засобів масової інформації. Соціальний зміст преси, телебачення, радіомовлення й інших засобів масової інформації не тільки прямо формує громад-ську думку, але й справляє великий вплив як на інші компоненти потоку, так і на соціальну дійсність.

Вся система ЗМІ — це засіб здійснення єдиного процесу розповсюдження ідей, вчень, теорій, суспільне значущої інформації, виховання соціальних почуттів, звичок, спонук, намірів. Система засобів масової інформації — це єдність відповідних компонентів, які виникли в різні історичні періоди (спочатку преса, потім кіно і радіо і, нарешті, телебачення, інші аудіовізуальні ко-мунікації) і являють собою її структурну сторону. Основне призначення цієї системи — безперервне відображення суспільного життя у всіх його діалектичних зв'язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах.

Таким чином, система засобів масової інформації входить як складова частина в систему більш широкого порядку — соціального управління суспільством.

У надрах ЗМІ намічається поки остаточно не оформле-ний сектор, який, очевидно, у найближчий час буде автономно виділений — це "комунікаційний менеджмент", який включає в се-бе відношення із громадськістю, рекламу, внутрішні комунікаційні та інформаційні служби [23, с. 23].

Які ж характерні зрушення у всій системі ЗМІ відбулись останнім часом у світовому контексті? Насамперед, подальший розвиток на Заході одержав процес мо-нополізації і концентрації преси. Одночасно іще більш зросла роль реклами як джерела доходів. Так звана "незалежна преса", що не контролюється видавничими корпораціями, продовжувала скорочу-ватися. У Східній Європі, в тому числі й у нас, відбувся своєрідний бум періодичної преси.

Слід звернути увагу на одну важливу тенденцію системи сучасних ЗМІ: "вибух комунікації" якби поділив її кадровий потенціал при-наймні на дві групи:

а) Працівники власне ЗМІ. За своїм способом мислення, харак-тером роботи вони наближаються до художників та інших творчих працівників. Людському фактору надається велике значення. Техніка має для них лиш статут знаряддя.

б) Спеціалісти в галузі телекомунікацій, відеотекстів, відео, обчислювальної техніки тощо. Інформація, повідомлення сприймаються ними з наукової точки зору у таких термінах, як символ, сигналі, шуми.

Отже, засоби масової інформації організаційно відособлені, але в той же час зв'язані між собою специфічним чином. Цей органічний взаємозв'язок обумовлений двояко: по-перше, їх єдиними суспільними функціями, а, по-друге, спільністю об'єкта-аудиторії, на яку спрямований їх вплив. Саме ці характеристики необхідні для визначення преси, радіо і телебачення цілісною системою. Іншими її важливими ознаками є інтегральні властивості і динамічний ха-рактер взаємовідносин між складовими частинами. Усі вони знахо-дяться у тісному взаємозв'язку і обумовлюють не тільки розвиток, але й ефективність один одного.

Потік соціальної інформації, що передається різними каналами ЗМІ, необхідно розглядати як цілісне утворення. Кожну конкретну газету, програму радіо і телебачення слід розглядати у взаємозв'яз-ку, в стані синхронного впливу на аудиторію, оскільки вони є еле-ментами цієї системи.

Функціональна спільність, зв'язки з аудиторією, по відношенню до якої засоби масової інформації в міру їх консолідації все більше виступають як одне ціле, приводять до формування системних, інтегральних якостей.

Система в цілому характеризується такими властивостями, як тематична універсальність, актуальність, оперативність, аналітичність, емоціональність, безперервність, наступність і систематичність при передачі соціальної інформації. Причому кожна з цих інтегральних властивостей відрізняється від властивостей пре-си, радіомовлення і телебачення, взятих окремо, і тим більше під їх властивостей у різні періоди їх розпитку (наприклад, преси XIX ст. радіо 20-х років, телебачення 50-х).

Кожна ланка системи розвивається в її рамках і узгоджується з її законами, з одного боку, набуваючи нових рис і особливостей, продиктованих її входженням в систему, а з другого — вносячи свій по-сильний внесок в утворення тих або інших інтегральних якостей. Виникнення радіомовлення і документального кіно, власне кажу-чи, і сповістило про зародження самої системи засобів масової інформації.

Одним з факторів нормального функціонування всієї системи ЗМІ є характер одержаної освіти і рівень культури, яких, однак, недостатньо для того, щоб гарантувати передачу цього завоювання від одного покоління журналістів до іншого.

Що стосується існування єдиної системи ЗМІ, то незаперечно, що жоден із засобів масової інформації, які виникали в процесі розвитку всієї системи, не витіснив, не замінив вже наявні, а доповнив їх, став своєрідним прискорювачем дальшого їх удосконалення. У результаті загальний потенціал системи, що безперервно фор-мується, набагато збільшився.

Так, пресі довелося дбати про свою оперативність. Зміни в подачі матеріалів газетою сьогодні, в підході журналістів до ведення інформації в ній є результатом впливу більш оперативних електронних засобів масової інформації.

Помітно відчувається вплив преси на радіо і телебачення, наслідком якого є проникнення аналітичного, дослідницького нача-ла в радіо- і телепередачі. Це і бесіда "за круглим столом" оглядачів, і публіцистичний розгляд складних життєвих проблем за участю телеглядачів, і документальні фільми дослідницького характеру.

Протягом кількох сторіч суспільство задовольнялось по суті єдиним засобом масової інформації — пресою. Прискорення суспільного життя зумовило виникнення й інших засобів. Отже, потреба спілкування людей в ході спільної діяльності була джерелом і головною рушійною силою походження і розвитку за-собів масової інформації.

Преса — найстаріший вид журналістики, її родоначальник. Роз-ширення і диференціація аудиторії преси, нові соціальні завдання, науково-технічна революція породжують необхідність виникнення нових видів і типів періодичних видань, включаючи програми і ка-нали електронної преси. Цей процес продовжується, сис-тема преси знаходиться в постійному русі, розвитку.

Щоправда, системі ЗМІ України доводиться наздоганяти світову масову комунікацію,