Нинішня система ЗМІ України прагне розвиватися за об'єктивними законами, використовуючи світовий досвід. Так, скажімо, тип кожного нового видання, що народжуються в Україні після прийняття відповідних законів про пресу, його періодичність визначаються наявністю вже функціонуючої системи. І нове видан-ня чи програма беруть на себе відповідні обов'язки її складової час-тини, підвищуючи силу і ефективність самої системи.

Газета, журнал мають на озброєнні друковане слово, графічні елементи (знімки, .малюнки, креслення і т.п.), різні форми розміщення матеріалів на газетній сторінці. Із цих компонентів го-ловним є друковане слово.

Учені психологи довели, що інформаційні можливості кожної з чотирьох знакових систем — словесної, кінетичної, музичної і графічної (зображальної) неоднакові. Найбільшою інформаційною насиченістю володіють словесні знаки, які повніше передають значення і менше, ніж інші знаки, залежать від індивідуальних та інших особливостей і умов сприйняття.

Ця обставина, а також те, що друкована публіцистика характери-зується переважно логіко-понятійним способом висвітлення фактів, подій, явищ і процесів життя, надають сприятливі можливості чита-чеві для орієнтування, правильного уявлення про світ, в якому він живе. Ставлення до преси визначається фізичними і побутовими умовами сприйняття її матеріалів: газету, наприклад, ми читаємо в зручний для нас час, швидко проглядаємо чи вивчаємо, читаємо увесь матеріал або вибірково. При цьому маємо можливість зупи-нитись, осмислити прочитане або пізніше знову повернутися до нього.

Психофізіологічні і фізичні умови сприйняття матеріалів газети визначають її найбільш сильну сторону — аналітичність. Звичайно, газеті притаманні й інші властивості (оперативність, емоційність і т.п.), але в умовах діяльності системи засобів ма-сової інформації вони видозмінюються, набувають особливий "га-зетний" відтінок.

Крім аналітичності, преса розвиває властиві їй в більшій мірі, ніж радіо й телебаченню, такі специфічні якості, як послідовність і систематичність. Скажімо, вповні проблему можна розкрити у серії публікацій. Газета прагне не тільки дослідити, висунути в центр громадської уваги ту або іншу проблему, але і всебічно, крок за кроком розглянути найбільш ефективні засоби її вирішення.

Забезпечити безперервний потік соціальної інформації може тільки система ЗМІ, внутрішня система якої являє собою спе-цифічний спосіб взаємозв'язку, взаємодії її компонентів.

Структурі будь-якої системи, що стала цілісно визначеною, вла-стиві як найбільш характерні відносини кооперації і координації.

У якій мірі ефективність функціонування журналістики залежить від удосконалення координації між її складовими частинами?

Подивимося, наскільки розвинуто принцип специфічності в діяльності преси, радіо і телебачення у сфері передачі ними новин.

Радіо за своєю природою покликане бути первинним джерелом суспільне значущої інформації; воно привертає увагу до тих або інших фактів, сприяє формуванню громадської думки.

Телебачення прагне до прискорення передачі новин, підвищення ролі зорового ряду на екрані, а також до подачі аудиторії першої оцінки актуальних подій. Нині глядачі дізнаються про важливі події одночасно, а в ряді випусків і раніше, ніж почули про них по радіо чи прочитали в газеті.

У зв'язку з цим переосмислюється і трансформується подача но-вин на сторінках друкованих органів. Оперативність газети полягає в прискоренні аналізу, осмисленні та узагальненні того, що відбувається. Подані у специфічній радійній і телевізійній формі новини сти-мулюють інтерес читацької аудиторії до газетної новини. У них зро-стає бажання одержати узагальнену, масштабну оцінку подій і явищ соціальної дійсності.

Основні ознаки газетних новин:

- системність у подачі інформації, більш грунтовна розповідь про події;

- обгрунтування актуальної інформації специфічними шляхами, публікація додаткових повідомлень, фотографій, ілюстрацій;

- тенденція до узагальнення, масштабності в подачі інформації че-рез відповідний відбір фактів, організацію їх за допомогою добірок, рубрик, сторінок, а також за допомогою матеріалів оглядового характеру;

- посилення аналізу, глибоке проникнення в сутність головних подій дня, прагнення дати їм оцінку, виявити внутрішній механізм у максимально стислі строки;

- публікація випереджувальної інформації (про перспективи, май-бутнє) .

Єдиний предмет відображення — сучасність в її розвитку — не дозволяє вести мову про спеціалізацію преси, радіомовлення і телебачення за змістом; не існує таких фактів, подій, явищ, процесів, про які той або інший засіб інформації не міг би розповісти.

Які ж сучасні структурні проблеми системи засобів масової інформації?

1. Зростаючий розрив між невеликою кількістю журналістів агентств і загальною чисельністю журналістів.

Цей розрив існував завжди, але сьогодні він набуває небезпечних розмірів, що пов'язано з надто швидкими темпами зростання числа викликано збільшенням числа носіїв писемної, аудіовізуальної і телематичної інформації. Справа в тому, що велика частина інформації, яка поширюється ЗМІ, має у своїй основі поновити майже ексклюзивні джерела, телеграми чотирьох світових телеграфних агентств (АП, ЮПІ, Рейтер, Франс-прес), нашого Укрінформу та кількох державних і приватних агентств ближнього закордоння, на яких грунтується зрештою "виробництво" інформації.

Більша частина засобів масової інформації і журналістів лише повторюють, доповнюють і нюансують цю інформацію, яка бук-вально є інфраструктурою їх власного виробництва. Виходить так, що переважна більшість журналістів опиняється у становищі коментаторів цієї інформації.

Сьогодні піраміда інформації виявляється перевернутою. Такого роду диспропорція може мати з часом негативні наслідки, оскільки коментар і досьє подій не можуть служити противагою силі і правдивості раніше виробленої інформації.

2. Модель журналіста друкованої преси і домінанта аудіовізуальних засобів.

Престиж друкованої преси пов'язаний, зокрема, з тим, що журналісти дещо більш незалежні, завдяки численним політичним баталіям, які дозволили їм поступово закріпити свій авторитет і свою законність.

Звичайно, аудіовізуальна преса має немалий престиж, її "зірки" більш відомі, ніж основна частина журналістів друкованої преси, проте, незастаріла інформація, що справляє великий вплив, у більшості випадків походить з письмових джерел. І у нас сьогодні найсерйозніші політичні