III. Оформлення газети "Голос України" — кольоровий варіант, європейський формат.

Логотип газети — звичайний. Під ним, посередині кольорової лінійки 2 рt,— номер газети; у кінці лінійки та логотипу — графічне зображення глобусу, день, число, рік.

У кольорових номерах червоним виділяються заголовки центральних матеріалів першої та останньої полоси; рубрики на кольорових полосах (1, З, 6, 8) також виділені кольором.

Для оформлення невеликих або рекламних інформацій використовується кольоровий тангір (5% червоно-жовтого).

У суботніх випусках на першій полосі замість рубрики "Цього дня" постійною є інша — "Картинна галерея". Вона має навертати нашого зашореного телевізором читача до вічного і прекрасного — шедеврів відомих майстрів пензля.

Рубрика ж "Цього дня" у суботніх випусках присутня на останній, восьмій, кольоровій полосі над рубрикою "Астрологічний прогноз".

Макет кольорової газети зроблено з розрахунком ділення полоси теж на 6 колонок — далі див. пункти І, II.

3.6. Масова робота редакції.

Під масовою роботою розуміють систему організаційних заходів, метою яких є встановлення і зміцнення зв'язків періодичного органу і його редакції з читачами. Складовими цієї роботи є:

- створення свого активу і організація співпраці з ним;

- використання різноманітних форм такої діяльності;

- робота з листами читачів.

Усі вони — з появою ринку періодичних видань — не втратили свого значення для редакцій засобів масової інформації. Проте в рамках даного дослідження ми зупинимося лише на двох останніх.

Вітчизняна журналістика протягом десятиліть виробила чимало ефективних форм масової роботи. Серед них — огляди, рейди, переклички, вікторини, конкурси, лотереї, виїзні редакції, заочні наради і конференції, бесіди за "круглим столом", дні відкритого листа, читацькі конференції і багато інших. Проте за умов нашого сьогодення деякі з них стали не потрібними, не затребуваними сучасними ЗМІ. А даремне. Бо і сьогодні можуть добре прислужитися редакціям у справі налагодження міцних зв'язків з читачами, залучення їх до співпраці з газетою, до підтримки її шляхом передплати і розповсюдження.

Розуміючи усю важливість масових форм роботи, у редакції "ГУ" до них ставляться зацікавлено, творчо. Віддаючи належне традиційним (формам, намагаються їх осучаснити, відповідно до своїх потреб переосмислити, збагатити новим досвідом і застосувати з найбільшою користю. Погортаємо підшивку газети за рік чи два — і побачимо матеріали "круглих столів", які редакція час від часу проводить із представниками різних політичних партій, соціальних груп і професій, з депутатами, керівниками державних і приватних підприємств, освітянами, фермерами, банкірами, священнослужителями тощо.

Другою випробуваною формою масової роботи в цій газеті є "гаряча" лінія. Такі лінії прямого зв'язку читачів "ГУ" з керівництвом Верховної Ради стали тут регулярними. Особливо інтенсивно працювали вони під час виборчої кампанії 1998 року до парламенту країни, коли у "гарячих" дзвінках до редакції та її корпунктів звучала тема політики. Люди цікавилися не тільки звичними для таких діалогів питаннями соціального захисту, конкретним розв'язанням їхніх життєвих проблем, а й кількісним та якісним складом майбутнього парламенту, особливостями нової виборчої системи, нюансами законодавчого процесу, що постійно триває у стінах Верховної Ради.

Усе вищевикладене свідчить про вагомість і суспільну значущість здійсненої редакцією і її активом роботи. Недаремне колишній заступник голови Черкаської облдержадміністрації Анатолій Кузьмінський у вступному слові до підсумкових публікацій за результатами проведеної у їхньому краї акції відзначив: захід "ГУ" дав можливість представникам місцевої влади "відповісти на болючі запитання, ще раз безпосередньо поспілкуватися з людьми".

"Сценарій" проведення важливої акції у різних регіонах України показує, що редакція значно збагатила практику масової роботи, зробила її більш дійовою, поєднуючи в одному заході одразу кілька форм, а саме: день відкритого листа, "круглий стіл", "гарячу" лінію. Підтвердженням цього може бути кожне повідомлення про наступну акцію такого плану.

Про творче ставлення голосоукраїнців до масової роботи свідчить і те, що, замислюючи ту чи іншу акцію, вони ретельно продумують увесь її перебіг, зміст і форму втілення, учасників, помічників, одне слово, увесь арсенал її забезпечення. І коли одна форма втілення задуму, на їх думку, може спрацювати краще від попередньої, негайно замінюють її більш вдалою і продуктивною. Так, збираючись проводити день відкритого листа в Чернівцях, вони мали на меті обговорити проблеми горян за "круглим столом". Та з обласного центру всього не побачиш… І "круглий стіл" було "реформовано" у виїзну редакцію. Слід зазначити, що ця форма масової роботи вже давно не використовується редакціями. Дехто з теоретиків журналістики взагалі вважає її застарілою і неприйнятною за нових умов, бо, мовляв, така підготовка матеріалів дорого обходиться і є обтяжливою для бюджету навіть великих комерціалізованих видань.

Коли той чи інший часопис відчуває гостру потребу у публікаціях певного тематичного спрямування, гарних нарисах чи фейлетонах, у якісних ілюстраціях — фотокадрах і малюнках — становище виправляється шляхом оголошення конкурсів на "дефіцитні" матеріали. Сьогочасна практика редакційних колективів також дає чимало прикладів використання цієї форми масової роботи. Вдається до неї і "ГУ". Так, нещодавно ним оголошено конкурс на кращі матеріали з проблем ядерної енергетики.

У цьому виданні постійно дбають про розширення кола