Редакція має 16 відділів:

У складі газети також є служба охорони (7 чоловік за штатом)

та бригада водіїв (6 чоловік).

Усвоїй роботі редакція керується трьома видами планування:

1) перспективне (квартал, 6 місяців);

2) поточне (наступний тиждень);

3) оперативне (щоденне).

Редакція має близько 100 інформаторів, які працюють виключно на гонорарній основі. По суті, це майбутня схема роботи редакції, де творчий склад поділятиметься на “мисливців” за інформацією і редакторів. Завдання перших — добути в будь-якому вигляді цікавий матеріал. Завдання других — оформити (відредагувати) для друку добуту “мисливцем” інформацію. Перші можуть погано володіти пером, мовою, але мати нюх на гарячу подію. Редактор (він же літредактор, коректор) — професіонал найвищого гатунку, золотий фонд газети. У нього високий посадовий оклад, він не бігає у пошуках матеріалу, а доводить добуту “мисливцем” інформацію до високої кондиції.

ВИСНОВКИ

1. У перехідному суспільстві., коли порушена діяльність більшості соціальних інститутів, в результаті чого знижується їхня роль у формуванні суспільної думки, засоби масової інформації (зокрема газети), поповнюючи дефіцит пропагандистських органів, стають домінуючими соціальними організаціями, що мають істотний вплив на соціально-психологічний настрій людей, формування громадської думки. Система засобів масової інформації входить як складова частина в систему більш широкого порядку — соціального управління суспільством.

2. Питання користування правом на інформацію, обумовлене та взаємопов’язане з економічними та соціальними правами. Гласність і стабільність як гаранти міцності суспільної системи невіддільні один від одного. Отримання інформації є невід’ємним правом індивіда, та її розповсюдження слід розглядати у контексті вільного, збалансованого потоку інформації. Мета — координація зусиль для покращення справ у державі, підвищення стабільності суспільного життя. Проблема формування інформаційного простору стає, по суті, глобальною проблемою сучасності.

3. Після проголошення незалежності Україна пережила своєрідний бум друкованого слова. Але важкі економічні умови не дозволили багатьом виданням проіснувати довгий час. До того ж кількість зареєстрованих видань далеко не завжди тотожна кількості часописів, що реально доходять до споживача. В той же час аналіз даних засвідчує, що іде впевнений процес роздержавлення інформаційного простору України (51% приватних засновників газет і журналів на загальнонаціональному рівні і 33,7% на місцевому). Суспільна свідомість беззаперечно змінилася від орієнтації на московські видання до переважної орієнтації на українські газети і журнали.

Водночас існує проблема соціального замовлення в пресі — розгортання політичних баталій, арбітром в яких виступають гроші хазяїна. Це серйозно загрожує престижу друкованого слова, ігнорується головна роль ЗМІ — надання вичерпної інформації.

4. Зважаючи на важкі умови виживання в перехідній економіці, кожна сучасна організація, зокрема редакція газети, повинна мати концепцію стратегічного управління як найважливішу складову своєї життєдіяльності. Менеджмент у журналістиці умовно можна розділити на дві категорії: зовнішній і внутрішній менеджмент. Зовнішній охоплює ту частину управління, що стосується насамперед зв’язків із засновниками, органами державної влади, громадськими та політичними організаціями, комерційними структурами. Сюди також доцільно віднести виробничо-економічні аспекти редакційної діяльності. Внутрішній менеджмент — це, по суті, весь комплекс організаційної структури редакції, оптимальне поєднання діяльності окремих її елементів, планування, прогнозування творчого процесу, а також етика управління, кадрова політика.

5. Обов’язковою умовою професійного підходу редакційного колективу до створення газети є робота на основі соціально-адекватного менеджменту. Він представляє собою тип високоефективної системи управління, адаптованої до існуючого суспільного ладу, в рамках якого вона функціонує. Сутнісно ця система управління відповідає менеджменту як науці управління, а її характерною особливістю є те, що вона обов’язково враховує специфічні риси менталітету тієї соціальної спільності чи організації, в якій вона реалізується. Вітчизняні дослідники розглядають характерні особливості нашої зміненої в попередні періоди ментальності. Як негативні, наприклад “несамостійність, надія на те, що хто-небудь прийде й наведе скрізь лад”, так і позитивні — “взаємодопомога”. Тому, розробляючи технологію соціально-адекватного менеджменту для впровадження його в діяльність мас-медіа, слід враховувати специфічні риси, притаманні суспільній свідомості та соціальній поведінці тих категорій населення, які складають читацьку аудиторію.

6. Газета “Голос України” є офіційним парламентським виданням, існує з 1 січня 1991 року. Цей термін достатній для того, щоб простежити за динамікою її розвитку.

Усі зміни, пов’язані з невпинним удосконаленням будь-якого часопису, певною мірою стосуються його моделі. Модель — це основа періодичного видання, зразок (еталон) структури його змісту і форми. Вона визначає напрям і характер публікацій, “обличчя”, структуру номерів, їх особливості. Модель досить відчутно впливає на організацію всієї редакційної роботи. На формування моделі газети, в тому числі і “Голосу України”, впливають такі чинники:

- статус газети (суспільно-правовий і той, що визначається типологічними характеристиками);

- характер читацької аудиторії;

- вибір інформаційної ніші, яку займає чи повинен зайняти часопис на ринку періодичних видань.

7. Особливе місце у журналістському менеджменті займають такі принципи управління, як прогнозування планування, облік, контроль і