Стратегічне планування в умовах невизначеності
Сучасний менеджмент має розгалужену і складну структуру. Він містить у собі:
Адміністративний менеджмент.
Кадровий менеджмент.
Фінансовий менеджмент.
Інноваційний менеджмент.
Підприємницький менеджмент.
Муніципальний менеджмент.
Менеджмент бізнесу.
Менеджмент людських ресурсів.
Генеральний менеджмент (стратегічний).
Соціальний менеджмент.
Менеджмент маркетингу.
Інформаційний менеджмент.
Міжнародний менеджмент
Сучасні тенденції в розвитку світового менеджменту в значній мірі пов'язані з розвитком і поглибленням взаємозв'язків і взаємозалежностей між країнами, із посиленням міжнародного характеру господарської діяльності. Глобалізація світової економіки свідчить про те, що міжнародний бізнес вийшов на якісно новий рівень розвитку й у цій своїй новій якості потребує настільки ж якісно нової системи управління, адекватної вимогам глобальної ефективності бізнесу, що базувалася б на нових підходах глобального мислення менеджерів.
Особливості глобального мислення:
Структура глобального мислення включає нове, глобальне бачення проблем, а також припускає нові аналітичні навички і спроможність користуватися новими стратегічними концепціями.
Глобальне сприйняття виходить за рамки національного, міжнаціонального і багатонаціонального світу.
Наявність певних навичок роботи на світовому ринку, формування яких залежить від спроможності переходити від одних видів роботи до інших:
аналіз промисловості у світовому масштабі і виявлення найбільш сприятливих місць для реалізації потенційних можливостей фірми;
спроможність виявляти головні ринки у світовому масштабі, тобто такі ринки або країни, що за визначеними показниками мають ознаки лідерів.
Етапи формування глобального мислення:
«Внутрішнє» мислення – обмежене рамками окремої території або окремої країни. Воно типове для компаній з великим внутрішнім ринком. Такому типу мислення властиве гарне знання національної культури і сильний вплив так званого синдрому «винайдено не тут».
Поява менеджерів, що володіють «міжнаціональним» складом розуму, спроможних приймати рішення на рівні двох країн.
Спеціалісти, що мислять на багатонаціональному рівні. Переважно це люди, що володіють багатим досвідом в сфері міжнародного співробітництва кількох країн.
Глобальне сприйняття виходить за рамки міжнаціонального і багатонаціонального світу. Характеризується уявною рівновіддаленістю від всіх основних ринків. Глобальне мислення формується на основі знань про світ незалежно від кількості відвідуваних країн. Носій глобального мислення може взагалі не їздити світом, але повинен уміти «бачити» крізь межі окремих територій і країн.
Глобальне мислення спеціалістів, що займаються міжнародним бізнесом, є основою формування і розвитку міжнародного менеджменту.
Міжнародний менеджмент - це процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі й одержання завдяки цьому додаткових переваг та економії часу.
Міжнародний менеджмент – це особливий вид менеджменту, головними цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідному використанні економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн, міжкраїнної взаємодії.
Завдання міжнародного менеджменту:
Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми
Поглиблений аналіз і оцінка культурного фонду в кожній країні перебування і використання його можливостей (урахування обмежень) при виробленні стратегічних, тактичних та оперативних рішень щодо функціонування та розвитку фірми
Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, з метою максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування
Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування і у країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу робітників, можливостей окремих колективів і ефектів від їх взаємодії dсередині фірми
Пошук, розвиток і ефективне використання різноманітних можливостей бізнес–сервісу , насамперед, у сферах фінансового, технологічного та інформаційного обслуговування економічних операцій.
3. Методологічні основи міжнародного менеджменту
Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту
І. Загальні принципи:
Науковість – розвиток системи міжнародного менеджменту повинен відображати об'єктивний процес функціонування міжнародних економічних відносин
Системність – розвиток міжнародного менеджменту припускає його формування як системного утворення
Взаємовигідність – формування системи міжнародного менеджменту повинно здійснюватись з урахуванням економічної ефективності функціонування міжнародних економічних відносин.
ІІ. Специфічні принципи. У 1974 р. на IV Генеральній асамблеї ООН прийнята Декларація про новий економічний порядок. У її рамках прийнята Хартія економічних прав і обов'язків Світового співтовариства, у якій декларуються принципи:
Суверенітет – держава має виключне право на використання своїх природних ресурсів, вибір економічної системи
Політична незалежність.
Суверенна рівність - рівність держав як партнерів у міжнародних економічних відносинах.
Територіальна цілісність.
Невтручання у внутрішні справи один одного.
Взаємна і справедлива вигода.
Мирне співіснування держав із різноманітним суспільним ладом.
Рівноправність і самовизначення народів.
Мирне врегулювання спорів.
Сумлінне виконання міжнародних зобов'язань.
Повага прав людини й основних свобод.
Сприяння міжнародної соціальної справедливості.
Вільний доступ до моря і від нього для країн, що не мають виходу на нього.
III. Національні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності, що є базою міжнародного менеджменту для українських підприємців, відображені в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
Суверенітет народу в здійсненні ВЕД
Свобода зовнішньоекономічного підприємництва
Юридична рівність і недискримінація
Верховенство закону
Захист інтересів суб'єктів ЗЕД
Еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу.
Об'єкти і суб'єкти міжнародного менеджменту
Суб'єкти міжнародних економічних відношень є і суб'єктами міжнародного менеджменту.
У міжнародному менеджменті виділяють п'ять видів суб'єктів:
Фізичні особи - мають правоздатність і дієздатність, індивідуальні комерсанти.
Юридичні особи:
А) cуб'єкти привселюдного права:
держави;
підрозділи державного апарату;
суспільно - політичні організації й організації державного значення.
Б) cуб'єкти приватного права:
товариства (повні і командитні);
акціонерні товариства (закриті і відкриті);
товариства з обмеженою відповідальністю.
3. Об'єднання:
об'єднання фізичних осіб
об'єднання юридичних осіб.
4. Групи держав – інтеграційні угруповання країн.
5. Міжнародні організації – міжнародні економічні організації, міжнародні валютно-фінансові організації, міжнародні господарські об'єднання, міжнародні товариства і т.д.
Об'єкти міжнародного менеджменту - конкретні види, форми міжнародного бізнесу:
Експорт - імпорт товарів:
2. Експорт-імпорт послуг:
3. Здійснення господарської діяльності за рубежем:
Банківські операції.
Оренда господарських об'єктів.
Страхування.
Прокат - лізинг, рентинг, хайринг.
Проектно-конструкторські роботи.
Управлінські послуги.
4. Використання активів за рубежем:
Фірмових знаків.
Патентів.
Авторських прав.
Експертних документів.
5. Інвестиції
6. Спільні підприємства
7. Змішані підприємства - об'єднання господарських зусиль державних і приватних компаній із метою спільного створення господарського