Стратегія і планування в міжнародному менеджменті

Сутність та алгоритм стратегічного планування в міжнародному менеджменті.

Планування реалізації стратегії в міжнародному менеджменті.

Міжнародна стратегія фірми – це узагальнений опис скоординованих дій щодо визначення основного напрямку діяльності міжнародної організації, її місця в МПП та шляхів реалізації всього комплексу її міжнародних цілей.

Необхідність стратегії в міжнародному менеджменті полягає в наступному:

Визначення і утримання основного напрямку розвитку компанії в умовах диверсифікації міжнародних операцій.

Потреба координації та інтеграції різноманітних операцій в масштабах корпорації.

Посилення позицій в конкурентній боротьбі.

Переваги стратегічного планування:

Координація і моніторинг довготривалих міжнародних операцій.

Детальне комплексне опрацювання проблем, пов’язаних з політичними ризиками, конкурентами, стабільністю валютних курсів і т. д.

Найскладнішою проблемою в розробці стратегії для МНК є наступне: як поєднати необхідність глибокого і детального знання великої кількості особливостей, необхідних для успішного ведення бізнесу на даній національній території, з вимогами спільності та одноманітності, властивими глобальній корпоративній стратегії, що задає загальні рамки і напрямки міжнародних операцій компанії. Відповідь на це питання в кожному конкретному випадку значною мірою залежить від стратегічної орієнтації фірми.

Стратегічний профіль міжнародних компаній

№

п/п | Характеристика | Етноцентризм | Поліцентризм | Регіоцентризм | Геоцентризм

1 | Місія | Прибутковість, життєздатність | Громадське визначення (легітимність) | Прибутковість і громадське визначення | Прибутковість і громадське визначення

2 | Стратегія | Глобальна інтеграція | Національна чутливість | Регіональна інтеграція і національна чуйність | Глобальна інтеграція і національна чуйність

3 | Характер управління | Зверху вниз | Знизу вгору | Переговори на місцевому рівні | Переговори на всіх рівнях

4 | Організаційні структури | Ієрархія продуктових відділень | Ієрархія географічних відділень | Продуктово-географічна матриця | Мережа організацій

5 | Культура | Країни походження | Країни господаря | Регіональна | Глобальна

6 | Технологія | Масове виробництво | Серійне виробництво | Гнучке виробництво | Гнучке виробництво

7 | Маркетинг | Продукція країни походження | Локальні продукти | Регіональна продукція

8 | Фінанси | Репатріація прибутку | Утримання прибутку | Регіональний розподіл | Глобальний розподіл

9 | Персонал | Ключові посади експатріанти | Ключові посади місцеві | Регіональна ротація | Глобальна ротація

Відповідно до своєї стратегічної орієнтації фірма розробляє свою міжнародну стратегію. Вибір стратегії може бути сформульований як дихотомія централізації – децентралізації, тобто визначення співвідношення між ними, яке обирається менеджером компанії в конкретних умовах.

Основні характеристики окремих стратегій зовнішньоекономічної (закордонної) експансії

Назва стратегії | Характерні ознаки | Позитивні риси | Негативні риси

Міжнародна стратегія | Тиражування однієї й тієї ж продукції в різних країнах. | Відносно низькі витрати на виробництво завдяки передачі основних умінь і продуктів, що використовуються в країні | Відсутність адаптації до місцевих умов.

Концентрація виробництва в країні походження. | Обмежені вигоди від масштабів виробництва і місцевих умов

Розміщення виробництва і маркетингу в інших країнах.  

Мультидержавна стратегія | Індивідуалізація продукції для різних ринків. | Адаптація до місцевих умов | Обмежена передача знань і продуктів між країнами.

Розміщення виробництва, маркетингу в багатьох різних країнах  | Обмежені вигоди від масштабів виробництва та розташування

Глобальна стратегія | Централізоване виробництво і маркетинг розташовані в країнах з найменшими виробничими витратами  | Вигоди від відповідної локалізації основних процесів. | Відсутність адаптації до місцевих умов

Результати від економії на масштабах 

Транснаціональна стратегія | Одночасне врахування економії на масштабах і передачі знань та продуктів між країнами | Вигоди від ефекту масштабів і адаптації до місцевих умов | Небезпека відсутності концентрації на витратах та місцевих ринках і прийняття міжнародної стратегії

2.Планування реалізації стратегії в системі міжнародного менеджменту

Планування – це обумовлене визначення основних напрямків і пропорцій розвитку міжнародного виробництва з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту на ринку.

Суть планування проявляється в:

Необхідність в плануванні сучасних міжнародних компаній витікає з:

Форми планування:

1. Перспективне планування (прогнозування) – на 10-20 років. Допомагає приймати рішення по комплексним проблемам діяльності фірми в міжнародному масштабі.

а) стратегічне планування

б) довгострокове планування

2.Середньострокове планування передбачає розробку в певній послідовності заходів, які спрямовані на досягнення цілей, які зазначені в довгостроковій програмі планування.

3.Оперативне (поточне планування) – детальна конкретизація цілей і завдань, які поставлені перед фірмою і підрозділами в міжнародному масштабі; перспективними і середньостроковими планами.

Рівень і якість планування в міжнародних компаніях залежить від:

компетентності керівництва фірми на всіх рівнях управління;

кваліфікації спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах;

наявність інформаційної бази;

забезпеченість комп’ютерною технікою.

Цілі планування в розвинених країнах:

США – об’єднання стратегій усіх підрозділів в єдине ціле;

Англія – орієнтація на розподіл ресурсів (всі підрозділи забезпечені певними ресурсами);

Японія – орієнтація на впровадження досягнення НТП і вищої якості продукції.

Особливості планування в великих міжнародних компаніях

Механізм розробки