Менеджерам, що стикнулись з проблемами здійснення контролю на міжнародному рівні, можна порадити скористатись наступними прийомами:

періодично проводити наради у штаб-квартирі фірми з відповідним персоналом зарубіжних відділень і філій;

здійснювати візити керівництва центрального офісу корпорації у зарубіжні філії і дочірні компанії;

назначати на роботу в зарубіжні філії менеджерів з центральної штаб-квартири;

вимагати надання звітів із зарубіжних відділень в штаб-квартиру фірми з детальним описанням результатів діяльності по окремим напрямкам робіт;

здійснювати різноманітні види бюджетно-фінансового контролю.

Фірма “Інтернешнл Телефон енд Телеграф” (“Ай Ті Ті”), наприклад, щомісячно проводить наради менеджерів всіх своїх відділень у штаб-квартирі корпорації у Нью-Йорку. На ці наради запрошуються керівники всіх прибуткових і збиткових структурних одиниць фірми. На нарадах обговорюються звіти, підготовлені кожним таким підрозділом. У цих звітах відображені детальні відомості про обсяг продаж, прибуток, відсотки на вкладений капітал і т.д. Крім цього, очікується, що всі менеджери повідомлять про свої поточні і очікувані проблеми, що виникають під час господарської діяльності. Більше того, вони повинні бути у змозі пояснити, чому виникли ці проблеми і як вони збираються їх вирішити.

Аналізуючи результативність діяльності зарубіжних філій фірми, потрібно обов’язково пам’ятати, що покладати на менеджера філії відповідальність можна лише за те, що знаходиться під його контролем. Так, наприклад, якщо з’ясується, що основною причиною слабкої результативності зарубіжної філії є дії уряду чи раптове підвищення цін на сировину або матеріали, то покладати за це відповідальність на менеджера не варто, оскільки ці фактори знаходяться поза межами його контролю. З іншого боку, звичайно, у тій мірі, в якій вплив цих факторів можна було передбачити, відповідальність за результати потрібно покласти на менеджера. Якщо якісь тенденції могли бути прийняті до уваги, то потрібно удосконалити систему планування зарубіжної філії так, щоб вона давала можливість врахування тенденцій, які характеризуються високою вірогідністю впливу на показники діяльності філії.

До нефінансових характеристик, які підлягають контролю, належать частка продукції фірми на ринку, продуктивність праці, образ фірми у країні і у суспільстві, моральний рівень співробітників, взаємовідносини з профспілками і відносини з урядом приймаючої країни.

Три основні вимоги до контролю в міжнародних компаніях:

1) Стандарти м МНК повинні враховувати як загальнокорпоративні цілі так і місцеві умови.

2) Інформація, що міститься у звітах, повинна віддзеркалювати не тільки поточне виконання, а й встановлені стандарти.

3) Управлінські дії щодо коригування відхилень є заключним кроком функції контролю.

Проблеми контролю в МНК:

- цілі зовнішньоекономічних операцій конфліктують із загальнокорпоративними цілями;

- цілі партнерів СП суперечать корпоративному менеджменту;

- досвід і компетенція в плануванні дуже різняться у різних зарубіжних відділеннях;

- філософська природа конфліктів відносно цілей і політика зарубіжних операцій в основному пов’язані з культурними відмінностями між менеджерами країни походження і країни-господаря.

3. Основні типи контролю в ТНК

Прямий контроль:

Наради в штаб-квартирі;

Відрядження вищих менеджерів до зарубіжних відділень;

Контроль поточної діяльності персоналу;

Контроль за допомогою організаційної структури (письмові офіційні звіти, ланцюги команд).

Непрямий контроль:

Щомісячна звітність, що надсилається до офісу країни походження;

Додатки до оперативної звітності, включаючи фінансові звіти (баланс, звіти про доходи, бюджети);

Фінансові співвідношення.

Три комплекти фінансових звітів зарубіжних відділень до штаб-квартири:

1. Звіти, що грунтуються на національних стандартах рахунків, передбачених законодавством і професійними організаціями в країні господаря.

2. Звіти, що пов’язують принципи обліку із стандартами, що вимагає країна походження.

3. Консолідовані фінансові звіти з урахуванням вимог країн походження.

4. Особливості контролю в різних міжнародних корпораціях

Корпорації США:

- Наголос на кількісних аспектах контролю діяльності зарубіжних відділень.

- Контролювання виконання планів, бюджетів у відповідності із стандартами компанії.

- Централізоване надходження інформації до штаб-квартири про стан виробничих процесів.

- Істотний вплив кар’єрних аспектів на процес контролю.

Західноєвропейські ТНК:

- Тенденція до вимірювання якісних аспектів зарубіжних операцій.

- Контролювання переважно поведінки і її впливу на досягнення цілей.

- Переважно децентралізований характер виробничого контролю.

- Короткі вертикальні відстані у каналах звітності.

Японські ТНК:

- Менша ніж у США участь менеджерів і контролерів у процесі безпосереднього контролю;

- Наявність довгострокових планів і бюджетів призводить до більш гнучкого їх використання в комунікаціях, що розширює їх роль далеко за межі контрольних інструментів.