мала визначену тенденцію, яку можна продовжувати в майбутньому, і коли наявної інформації достатньо для виявлення статистики достовірних тенденцій або залежностей. Крім того, керівник повинен знати, як використовувати кількісну модель, і памятати, що користь від прийняття більш ефективного рішення повинна перекрити витрати на створення моделі. Два типових методи кількісного прогнозування - це аналіз часових рядів і причинно-наслідкове моделювання. Коли кількість інформації недостатня або керівництво не розуміє складний метод, або коли кількісна модель виявляється дуже дорогою, керівництво може використати якісні моделі прогнозування. При цьому прогнозування майбутнього здійснюється експертами, до яких звертаються за допомогою. Чотири найбільш розповсюджених якісних методи прогнозування - це думка жюрі, сукупний погляд збутовиків, модель очікуання споживача і метод експертних оцінок.
Список використаної літератури:
1.Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. - М., 1997.
2.Градов А. П. Стратегия экономического управления предприятием: Учеб. пособие. - СПб., 1993.
3. Завьялов П. С., Демидов В. Е. Формула успеха-маркетинг. - М., 1988.
4. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. - М., 1982.
5. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность-Учеб.-практ. пособие. - М., 1998.
6. Саати Т., Кернис К. Аналитическое планирование организации систем / Пер. с англ. - М., 1991
7.А.І. Кредісова "Управління зовнішньоекономічною діяльністю" ,2002
8."Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" / О.А. Кириченко, 2002
9. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент. - К., 1996.
