Зв’язування таблиць провадиться за допомогою спеціального об’єкта, що має назву “схеми даних”. Для активації схеми даних слід виконати команду “Сервис Схема данных”. У діалоговому вікні, що з’явиться слід обрати потрібні таблиці послідовно натискаючи кнопку “Добавить”. Після додавання усіх таблиць вікно закривається (кнопка “Закрыть”).

Зв’язки між таблицями встановлюються методом “drag and drop” (перенести і залишити). Тобто поле з однієї таблиці перетягується на відповідне поле іншої.

Завдання 5.Завдання 5. Опишіть протоколи обміну даними, які використовуються в мережі Інтернет

HTTP. Протокол передачі гіпертексту HTTP є протоколом прикладного рівня для розподілених мультимедійних інформаційних систем. Це об’єктно-орієнтований протокол, придатний для розв’язання багатьох задач. Протокол HTTP використаний при побудові глобальної інформаційної системи World-Wide Web (починаючи з 1990 р.).

Перші версії, такі як HTTP/0.9, являли собою прості протоколи для передачі даних через Інтернет. Версія HTTP/1.0 поліпшила протокол, дозволивши використання повідомлень у форматі MIME, що містять метаінформацію про передані дані, і модифікатори для запитів / відгуків.

Реальні інформаційні системи вимагають більших можливостей, ніж простий пошук і доставка даних. Для опису характеру, найменування і місця розташування інформаційних ресурсів уведений: універсальний ідентифікатор ресурсу URI (Uniform Resource Identifier), універсальний покажчик ресурсу URL (Uniform Resource Locator) і універсальне ім'я ресурсу URN (Uniform Resource Name). Формат повідомлень подібний з використовуваними в електронній пошті й описаний у стандарті MIME (Multipurpose Internet Mail Extensions).

Протокол HTTP являє собою протокол запитів-відгуків. Клієнт надсилає запит серверу у формі, що визначає метод, URI і версію протоколу. Наприкінці запиту слідує повідомлення, що містить модифікатори, інформацію про клієнта і, можливо, інші дані. Сервер відгукується, посилаючи статусний рядок, що містить у собі версію протоколу, код результату (успіх/невдача) і повідомлення, у якому містяться дані про сервер і метаінформація. Більшість HTTP-обмінів ініціюються користувачем і складаються з запитів ресурсів, що маються на визначеному сервері.

FTP забезпечує файловий обмін між віддаленими користувачами. Протокол FTP формувався багато років. Перші реалізації в відносяться до 1971 р. Пізніше протокол був удосконалений. Помітній переробці протокол піддався в 1973 р., і остаточного вигляду він набув у 1985 році. Таким чином, даний протокол є одним з найстарших в Інтернеті.

Для реалізації обміну між двома персональними ЕОМ у межах мережі можна резидентно завантажити FTPSRV чи іншу еквівалентну програму. Також як і у випадку TELNET (див. далі) необхідна ідентифікація, але багато депозитаріїв допускають анонімний вхід, що не вимагає слова пропуску (пароля) чи допускає уведення поштової адреси замість нього.

Робота FTP на користувальницькому рівні включає кілька етапів:

1. Ідентифікація (введення імені-ідентифікатора і пароля).

2. Вибір каталогу.

3. Визначення режиму обміну (поблочний, потоковий, ASCII чи двійковий).

4. Виконання команд обміну (get, mget, dir, mdel, mput чи put).

5. Завершення процедури (quit чи close).

TELNET дозволяє користувачу установити TCP-з'єднання із сервером і потім передавати коди натискання клавіш так, ніби робота проводилася на консолі сервера. TELNET слугує для виконання віддаленого доступу до обчислювальних ресурсів і баз даних (наприклад, до баз ядерних даних у Відні, Брукхейвені чи STN-international у Карлсрує). Для входу в базу даних чи ЕОМ зазвичай потрібна аутентифікація (введення імені-ідентифікатора користувача і його слів-пропусків).

GOPHER являє собою систему для пошуку і доставки документів, що зберігаються в розподілених сховищах-депозитаріях. Система розроблена в університеті штату Міннесота (на гербі цього штату зображений ховрах, англійською мовою gopher). Програма Gopher пропонує користувачу послідовність меню, з яких він може вибрати цікавлячу його тему чи статтю. Об'єктом пошуку може бути текст двійковий файл, графічний або звуковий образ. Система Gopher у даний час застаріла, багато з її серверів інтегровані в мережу WEB.

SMTP. Головною метою протоколу SMTP слугує надійна й ефективна доставка електронних поштових повідомлень. SMTP є досить незалежною субсистемою і вимагає тільки надійного каналу зв'язку. Середовищем для SMTP може служити окрема локальна мережа, система мереж чи весь Інтернет.

SMTP базується на наступній моделі комунікацій: у відповідь на запит користувача поштова програма-відправник установлює двосторонній зв'язок із програмою-приймачем. Одержувачем може бути кінцевий чи проміжний адресат. SMTP-команди генеруються відправником і посилаються одержувачу. На кожну команду повинен бути відправлений і отриманий відгук.

Коли канал організований, відправник посилає команду MAIL, ідентифікуючи себе. Якщо одержувач готовий до прийому повідомлення, він посилає позитивне підтвердження. Далі відправник посилає команду RCPT, ідентифікуючи одержувача поштового повідомлення. Якщо одержувач може прийняти повідомлення він видає знову позитивне підтвердження. SMTP забезпечує передачу поштового повідомлення безпосередньо кінцевому одержувачу, коли вони з'єднані напряму. У противному випадку пересилання може виконуватися через один чи більше проміжних вузлів.

POP3. Цей протокол забезпечує доступ вузла до базового поштового сервера. POP3 не ставить за мету надання широкого списку маніпуляцій з поштою, він лише одержує і стирає поштові повідомлення (на відміну від більш складного протоколу ІМАР).

У процесі авторизації клієнт повинен представити себе серверу, передавши ім'я і пароль. Якщо авторизація успішно завершена, сесія переходить у стан транзакції (TRANSACTION). При одержанні від клієнта команди QUIT сесія переходить у стан UPDATE, при цьому всі ресурси звільняються і