РЕФЕРАТ

на тему:

“Принципи і методи фінансового планування”

План

1. Суть і значення фінансового планування

2. Основні принципи і методи фінансового планування

Використана література

1. Суть і значення фінансового планування

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші по-казники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне пла-нування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої від-повідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фі-нансову стратегію підприємства. Розробка фінансової стратегії — це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямка-ми останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фі-нансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фі-нансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборот-них засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єк-тивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінан-сова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних мож-ливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів. Фі-нансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фі-нансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досяг-нення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загаль-ній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максиміза-цію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних проце-сів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Фінансова стратегія підприємства згідно зі стратегічною ціл-лю забезпечує:—

формування та ефективне використання фінансових ресурсів;—

виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосе-редження фінансових ресурсів на цих напрямках;—

відповідність фінансових дій економічному стану та матері-альним можливостям підприємства;—

визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Завданнями фінансової стратегії є:—

визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;—

визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінан-совими інститутами;—

фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності;—

вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фі-нансової стійкості;—

розробка способів виходу із кризового стану та методів упра-вління за умов кризового стану підприємств.

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: по-даткова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділя-ється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті вияв-лення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, макси-мальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефектив-ному використанню капіталу підприємства.

Важливе значення для формування фінансової стратегії має вра-хування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з ура-хуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

Основу перспективного фінансового планування становить про-гнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінан-сове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового ста-ну підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових по-казників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розви-тку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показни-ків. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо дина-мічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:—

прогноз звіту про прибутки та збитки;—

прогноз руху грошових коштів;—

прогноз балансу активів та пасивів підприємства. Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фі-нансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фі-нансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

2. Основні принципи і методи фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністративної сис-теми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у ви-явленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюд-жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Над-мірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаб-лювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негатив-но позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності під-приємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Міністерства, які вважали підприємства своєю власністю, займа-лися перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих під-приємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відпові-дальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої ре-зультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємс-тва. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування