Курсова робота

за темою "Характеристика

основних функцій управління"

Зміст.

Вступ.

В період різкого загострення конкуренції на українському та світовому ринках, розширення масштабів і частоти зміни технологічних, організаційних та інших нововведень успіхів досягають ті підприємницькі структури, керівництво яких оперативніше за інших здатне критично оцінити стан справ, перебороти стереотипи ефективного в минулому управління і розробити стратегію перетворення своїх організацій і зай-нятих в них працівників. В цих умовах українським підпри-ємцям необхідно оволодівати новими знаннями, навчитися користуватися ними на практиці. Важлива частина цих знань, як показує світовий досвід, оволодіння наукою і умін-ням менеджменту.

Під менеджментом розуміється сукупніть методів, форм, засобів управління виробництвом для досягнення поставле-ної мети. Менеджент — на українській мові "управління" — функція, вид діяльності по керуванню людьми в найрізнома-нітніших організаціях. Менеджмент — це також царина людських знань, які допомагають здійснювати цю функцію. Менеджмент — як узагальнене від менеджерів — це відпо-відна категорія людей, соціальний прошарок тих, хто здій-снює роботу по управлінню. Мета менеджменту — підви-щення ефективності виробництва і збільшення прибутків.

Організація створює основу світу менеджерів і є причи-ною, яка обумовлює існування менеджменту.

Підприємницька організація — це група людей, діяль-ність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Роль менеджерів не обмежується їх присутністю тіль-ки у великих і розгалужених корпоративних структурах уп-равління. В зрілій ринковій економіці не менш важливі під-приємницькі організації малого бізнесу. По кількості — це більше 95% усіх фірм, по значенню — це найбільше набли-ження до повсякденних потреб споживачів, в той же час — це полігон технічного прогресу та інших нововведень. Уміло управляти підприємницькою організацією означає вижити і вистояти в умовах конкуренції, наростити виробничий по-тенціал і збільшити прибутковість. Як всього цього досягти — одне з головних питань менеджменту.

При роботі в умовах ринкових відносин структура управ-ління підприємницькими організаціями повинна бути зорі-єнтована на використання методів, форм і засобів менедж-менту. Управління виробництвом продукції являє собою склад-ну структуру, яка складається із раду відносно самостійних, але взаємопов'язаних між собою більш простих видів управ-лінської праці, які називаються функціями управління. Роз-поділ складного процесу управління на окремі функції умовний і допускає різні підходи, особливо в умовах ефективного керівництва підприємницькими організаціями. Широкого роз-повсюдження набуло твердження, що існує прийнятний для будь-якої організації процес управління по реалізації функцій, які повинен виконувати будь-який керівник.

Більшість експертів в галузі управління приймають таке визначення. Управління — це процес планування, організа-ції, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформу-лювати і досягти цілей організації. Якщо більш детально роз-глядати процес управління, то його можна розділити на біль-шу кількість конкретних управлінських робіт. Серед деталі-зованих функцій управління виділяються: розробка, удоско-налення конструкцій виробу та технологічна підготовка ви-робництва; організація забезпечення виробництва інстру-ментом, оснасткою і пристосуваннями; організація ремонт-ного і енергетичного обслуговування; стандартизація про-дукції і технологічних процесів; удосконалення організації праці, виробництва і управління; контроль якості продукції; організація бухгалтерського обліку, фінансів і статистики; перспективне і техніко-економічне планування; оперативне планування і управління виробництвом; організація і плану-вання матеріально-технічного забезпечення, кооперації і комплектації; комплектування кадрами, організація їх під-готовки і підвищення кваліфікації; організація діловодства і кореспонденції, адміністративно-господарського обслугову-вання на підприємстві.

Мета цієї роботи - висвітити зміст основних функцій управління.

Основними завданнями даної роботи є: охаректиризувати основні функції управління, розкрити їх суть.

Курсова робота має слідуючу структуру: вступ, 4 основних розділи, висновки та список використаної літератури.

В першому розділі роботи розкривається суть функццї планування, наводяться приклади видів планування. Основна увага приділяється стратегічному плануванню.

Другий розділ розкриває зміст роботи, розкриває зміст функції організації в управлінні.

Втретьому розділі досліджено суть функції мотивації та основні теорії мотивації.

В четвертому розділі охарактеризовано функцію контролю.

При виконанні курсової роботи було використано таких авторів: М. Мескон, Т. Р. Уинслоу; А. Чернявского, В. Туленкова.

1. Характеристика функції планування.

Суть планування і його види.

Функція планування припускає рішення двох глобальних питань: якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб їх досягти. За допомогою планування можна перевести фірму, як систему, із вихідного, базового, рівня на заданий рівень розвитку шляхом маневрування і зосередження сил і засобів на пріоритетних напрямках своєї діяльності, а також визначати перспективи розвитку і майбутній стан фірми. Планування як цілеспрямована спеціалізована управлінська діяльність здійснюється на принципах об'єктивності, реалістичності, системності, комплексності, оптимальності; єдності інтересів фірми, її персоналу і споживачів; збалансованості;

обгрунтованості планів, програм, проектів, моделей розвитку; пізнавальності шляхів соціально-економічного розвитку.

Передумовою планування є прогнозування. Останнє являє собою виявлення об'єктивних (реальних) тенденцій, станів розвитку бізнесу в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку і термінів їх здійснення. Прогноз повинний дати бізнесмену уявлення про напрямок розвитки, про засоби досягнення цілі, про результат його дій. Успіх майбутнього визначає не тільки сьогодення, але і минуле. Прогноз неможливо від лкремити від планування, він його органічна частина. Це положення стосується не тільки народногосподарської структури в цілому, але і кожного суб'єкта , що хазяює,.

Система внутрифирменного планування включає комплекс планів (виробничі, фінансові, капітальних вкладень, збуту, НИОКР, організаційного розвитку і т.д.), складених з урахуванням стратегії і цілей фірми, її виробничого профілю і специфіки діяльності на ринку. Основу внутрифирменного планування складають такі підходи: усебічний відбиток у планах усіх взаємозв'язків між виробничою, збутовою й обслуговуючою діяльністю фірми; ієрархія планів від стратегічних до індивідуальних; послідовне проходження планової документації і многоступенчатость процесу планування - від керівництва фірмою до робочого місця й обернено.

Варто мати на увазі, що універсального, придатного для всіх