Система показників рівня організації та ефективності енергозабезпечення

Підґрунтям проведення аналізу ефективності роботи підприємства є, в першу чергу, визначення основних техніко-економічних показників (ТЕП) його діяльності. Визначення динаміки ТЕП сприятиме визначенню тенденції росту чи спаданню ефективності роботи даного підприємства.

До основних ТЕП відносять:

1) обсяг виготовленої продукції;

2) прибуток;

3) продуктивність праці;

4) фондовіддачу;

5) собівартість.

Їх обчислення дає можливість визначити загальний стан виробництва і зробити загальні висновки по існуючій на підприємстві економічній ситуації. Такий показник як обсяг виготовленої продукції взято з річної статистичної звіті, яку проводять на даному підприємстві, а прибуток, продуктивність праці і фондовіддачу обчислюємо за відповідними формулами.

Прибуток:

Пр = Вреліз. прод. – Среліз. прод (2.1)

де Врелі,.прод. - виручка від реалізації продукції .

Среліз. прод - витрати (собівартість) на реалізовану продукцію.

Продуктивність праці:

(2.2)

де Q – обсяг виготовленої продукції,

ССЧ - середньоспискова чисельність всього персоналу;

Фондовіддача:

(2.3)

де ОФ - середньорічна вартість основних фондів.

Серед показників, що характеризують ефективність використання енергоносіїв, слід виділити коефіцієнт енергоозброєності робітників, коефіцієнт корисного використання енергії, коефіцієнт енергоозброєності виробництва, величину втрат, коефіцієнт використання потужності енергоустановок та ін.

Коефіцієнт енергоозброєності праці характеризує рівень озброєності трудових роцесів всіма видами енергії, а також кожним видом енергії окремо і визначається у вигляді:

(2.4)

де Ек - кількість корисно використаної енергії у відповідних одиницях вимірювання;

Твч - кількість відпрацьованих робітниками часу, людино-днів.

Коефіцієнт енергоозброєності робітників показує рівень озброєності робітників підрозділу всіма видами енергії (або окремими видами) і визначається за формулою:

(2.5)

де N- загальна енергетична потужність, що обслуговує виробничий процес у прийнятих одиницях вимірювання;

Чнз - чисельність робітників, що працюють у найдовшу зміну.

Коефіцієнт енергоозброєності виробництва характеризує величину енергетичної потужності, що припадає на одиницю основних виробничих фондів і визначається за формулою:

(2.6)

де Nв - величина встановленої потужності в прийнятих одиницях вимірювання;

Коефіцієнт корисного використання енергії показує рівень ефективності її використання в процесі виробництва:

(2.7)

де Ев- загальна кількість витраченої енергії в процесі виробництва у прийнятих одиницях вимірювання.

Коефіцієнт централізації виробництва енергії характеризує співвідношення кількості енергії, виробленої різними системами:

(2.8)

де Ец - кількість енергії, що виготовлена загальнодержавними енергопідприємствами вприйнятих одиницях вимірювання;

Е3 - загальна кількість енергії, що вироблена всіма енергоустановками, включаючи і власні енергоустановки підприємства.

Коефіцієнт енергомісткості - своєрідний узагальнюючий показник, що характеризує ефективність використання енергоресурсів. При цьому слід розрізняти енергомісткість продукції (робіт) або енергомісткість виробництва.

Коефіцієнт енергомісткості продукції (робіт):

(2.9)

де Е - вартість використаної енергії;

Q - обсяг випущеної продукції в оптових цінах.

Коефіцієнт енергомісткості виробництва:

(2.10)

де Сп - повна собівартість продукції (робіт, послуг).

2.4 Методика аналізу ефективності енергетичного господарства

Для оцінки динамічних рядів статистика використовує наступні взаємозв'язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення 1% приросту.

Розрахунок характеристики динаміки ґрунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою для зіставлення може бути або попередній рівень уі-1, або початковий у1. У першому випадку база порівняння змінна, в другому - постійна. Характеристики динаміки обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння – базисними.

Абсолютний приріст А відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Він обчислюється як різниця рівнів ряду, знак (+, -) показує напрям динаміки.

Інтенсивність зміни рівнів динамічного ряду оцінюється відносною величиною -темпом зростання, який являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка.

Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання. Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення дають відхилення темпу зростання від бази порівняння, яка становить 100%. Відносну швидкість зростання називають темпом приросту, який на відміну від темпу зростання завжди виражають у відсотках.

Про вагомість одного відсотка приросту дає уяву частка від ділення абсолютного приросту на його темп. Обчислення всіх вище перерахованих величин наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 — Розрахунок характеристик динамічних рядів

Характеристики динамічних рядів | Ланцюгові характеристики |

Базисні характеристики

Абсолютний приріст | (2.11) | (2.12)

Темп зростання | (2.13) | (2.14)

Темп приросту | (2.15) | (2.16)

Абсолютне значення 1% приросту | (2.17) | Для всіх і однаковий

де уі - рівень поточного року;

уі-1 -рівень попереднього року;

у1 - рівень базисного року.

Методику проведення аналізу ефективності енергетичного обслуговування виробництва на ТОВ "фірма "Барва" приймаємо наступну.

Етап 1. Аналіз основних ТЕП, що характеризують загальну ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

Оцінку та аналіз основних ТЕП проводимо методом порівняння та рядів динаміки. Порівняння вважається найбільш доступним і в той же час найважливішим методом техніко-економічного аналізу. Цей прийом дозволяє виразити характеристику явища через інші також однорідні явища. При порівнянні оцінюється зміна одного показника за допомогою іншого, аналогічного за своїм змістом. В аналізі при застосуванні методу порівнянь можна застосувати такі співставлення:

- фактичних показників з плановими (для оцінки використання плану);

- планових показників звітного періоду з плановими показниками минулого періоду (для оцінки напруженості плану і якості планування);

- фактичних даних звітного періоду з даними минулого періоду.

Етап 2. Аналіз енергобалансу по окремих видах використовуваних енергоресурсів. Такий аналіз дає змогу побачити динаміку використання енергетичних ресурсів по окремих видах, щоб зрозуміти і оцінити ефективність їх використання.

Етап 3. Аналіз витрат підприємства по окремих видах енергоресурсів.

Етап 4. Аналіз організації робіт впливу організаційно-економічних факторів на рівень трудомісткості продукції. Оцінюється зниження трудомісткості, насамперед, за рахунок організаційних факторів, а також зміни умов праці.

Якщо заходи організаційного характеру не забезпечують досягнення планового рівня трудомісткості, необхідно провести розрахунок і підтвердження доцільності часу, що витрачається на