відбувається і при розрахунку ВНР. Візьмемо дві величини відсотків, при яких ВНР має позитивне (А) і негативне (Б) значення. Знайдемо середнє арифметичне для цих величин, наприклад (У). Якщо ЧТВ для (У) буде додатною величиною, то точка переходу ЧТВ із додатного у від'ємне значення міститиметься у проміжку між (У) і (Б). Знайдемо середнє арифметичне для (Б) і (У) і т. д., доки величина ВНР не стане такою, що ЧСВ наближатиметься до нуля або дорівнюватиме 0.
З огляду на неоднозначність інтерпретації результатів розрахунків, метод ВНР краще використовувати для оцінки ефективності окремих проектів, а не для вибору проекту, у який вкладення коштів є доцільнішим.
Практичне застосування.
Приклад. Необхідно знайти ВНР ефективності придбання верстата 1 у попередньому прикладі. Для цього потрібно розв'язати таке рівняння:
При в - 12% значення ВНР є додатним і дорівнює 479. Розрахуємо ЧТВ для в = 14%.
При в - 12 % ЧТВ має додатне значення, при в - 14% ЧСВ має від'ємне значення. Знайдемо середнє арифметичне, що дорівнює 13% і розрахуємо ЧСВ для цієї величини:
ЧТВ досить наближена до нуля, тому можемо вважати, що ВНР дорівнює приблизно 13%.
Переваги і недоліки. Переваги цього методу подібні до переваг методу ЧСВ:
метод враховує чинник часу;
для розрахунку ВНР використовується весь грошовий потік проекту;
можливість визначити вартість капіталу, який може бути залучений до фінансування проекту.
До недоліків методу можна віднести такі його характеристики:
знайти значення ВНР набагато складніше, ніж ЧСВ (часто для цього необхідний комп'ютер);
при об'єднанні для здійснення двох або більше проектів показник ВНР нового сумарного проекту повинен обчислюватися наново - його не можна отримати шляхом додавання ВНР проектів складових;
при використанні цього методу можна одержати кілька показників ВНР або жодного;
метод не завжди спрямований на підвищення вартості майна акціонерів (наприклад, можливі випадки, коли проект із кращим показником ЧСВ матиме гірші показники ВНР порівняно з альтернативними проектами);
досить складно розрахувати ВНР для всього терміну реалізації проекту;
при розрахунку ВНР враховується, що гроші, отримані від проекту, реінвестуються назад у проект під ставку ВНР. Це не так, тому потрібно бути дуже обережним з інтерпретацією цього показника, особливо в тому разі, коли він значно більший ніж обрана для проекту ставка дисконтування;
цей метод неможливо застосовувати в разі потреби розрахувати ВНР для проекту, що використовує капітал різноманітної вартості (змінні проценти).
В. Метод періоду повернення вкладених інвестицій
Теоретична основа. За допомогою методу ППВІ визначається термін, протягом якого інвестор може одержати назад внесені ним гроші. Цей метод був дуже поширеним у 70-ті роки в більшості країн світу, але і зараз він досить активно застосовується на практиці, особливо тоді, коли треба швидко проаналізувати ефективність невеликих за масштабом проектів. Метод ППВІ звичайно використовують для порівняння альтернатив вкладення коштів. Крім того, його можна використовувати у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і не має сенсу проводити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧТВ.
Цікаво, що метод ППВІ є єдиним методом оцінювання ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що в будь який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються), можна відразу повернути залучений робочий капітал. Водночас цей метод неможливо застосувати під час розрахунку дисконтованого ПВВІ.
Практичне застосування.
Приклад. Візьмемо наведений вище приклад з проблемою вибору одного з двох верстатів. Як ми пам'ятаємо, їх грошовий потік був виражений у такий спосіб:
Для першого верстата ПВВІ становить приблизно 3,6 року, а для другого - 4. Як бачимо, у цьому разі 1-й варіант є оптимальнішим.
Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести такі:
він дуже простий у застосуванні. Якщо розрахунок ВНР може проводити тільки підготовлений спеціаліст, то ПВВІ легко розраховується і не дуже кваліфікованим персоналом. Крім того, результати таких розрахунків будуть зрозумілими для більшості співробітників підприємства;
метод дає можливість оцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності, тобто визначити, як швидко можуть повернутися вкладені в нього кошти. Це також дає змогу оптимізувати структуру капіталу, особливо тоді, коли підприємство відчуває брак коштів для подальших капіталовкладень;
завдяки методу можна автоматично відібрати менш ризиковані проекти (з погляду їх реалізації). Очевидно, що чим довше реалізується проект, тим він ризикованіший. Вибираючи проект з найкоротшим терміном існування, ми зменшуємо свій ризик;
як відомо, досить складно розрахувати надходження коштів протягом, наприклад, десятирічного терміну. Метод ПВВІ дає можливість провести розрахунки тільки для того періоду, протягом якого доцільно реалізовувати проект.
До недоліків методу ППВІ можна віднести таке:
він не враховує чинник часу (вихід із ситуації - можливість використання методу дисконтованого періоду повернення вкладених інвестицій)
Bi = ?Tkt=1 (Pt -Bet)/(1+r)t
основна мета цього методу - не максимізація вартості майна акціонерів, а поліпшення ліквідності;
метод ППВІ не враховує надходжень після закінчення терміну реалізації проекту;
дані аналізу досить складно інтерпретувати при ухваленні рішення інвестувати чи не інвестувати проект, а також вирішуючи, під який відсоток можна залучити капітал для реалізації проекту. Тому доцільно використовувати його в сукупності з іншими методами (насамперед ЧСВ);
у тому разі, коли вкладення коштів провадиться не тільки на початковому етапі реалізації проекту, а й у середині проекту, досить важливо визначити, який термін вважати періодом повернення інвестицій і який момент буде початковим для його розрахунку.
Г. Балансова норма рентабельності
Теоретична основа. Цей метод є єдиним, у якому замість поняття грошового потоку використовуються балансові значення прибутку. Крім того, це найбільш неоднозначний метод. Існує кілька