формул для його розрахунку, а сам метод має чотири різні назви:
accounting rate of return (балансова норма рентабельності);
average accounting return (середня балансова рентабельність);
return on capital employed (рентабельність використаного капіталу);
return on investments (рентабельність інвестицій).
Розрахунок цієї величини здійснюють такими способами -
середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на середній розмір використаного капіталу;
середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на початкову величину залученого капіталу
Практичне застосування.
Приклад. Розглянемо знову приклад із вибором необхідного устаткування. Грошовий потік обох проектів був виражений так:
Вважатимемо, що кожний із цих верстатів буде повністю амортизований протягом п'яти років (тобто їхня ліквідаційна вартість через п'ять років дорівнюватиме нулю).
Тоді прибуток, отриманий при використанні кожного з верстатів, буде таким:
Після проведення розрахунків одержимо такі балансові норми рентабельності:
Як бачимо, і в цьому разі придбання верстата 1 більш доцільне.
Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести:
розрахунок проводиться досить просто, а розмір коефіцієнта дається у відсотках, що легше сприймається співробітниками підприємства;
доцільність реалізації проекту визначається на основі підрахунку прибутку проекту, що є зрозумілішим для керівництва підприємства;
аналіз якості роботи керівництва досить часто проводиться за коефіцієнтами прибутковості використання капіталу, а не за величиною вартості майна акціонерів.
Перелік недоліків цього методу значно ширший:
відсутня єдина процедура розрахунку коефіцієнта (як обсягу прибутку, так і величини капіталу, які застосовуватимуться у розрахунках);
коефіцієнт розраховується у процентах і не враховує масштабу проекту;
для розрахунку коефіцієнта використовується прибуток, а не грошовий потік, що є неправильною основою для прийняття рішення про доцільність інвестування;
метод не враховує чинника часу;
метод спрямований на підвищення балансового прибутку компанії, а не на підвищення вартості майна акціонерів;
метод не дає точної бази для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту.
Він фактично може застосовуватися тільки при порівнянні кількох проектів для вибору кращого з них. Використання середнього рівня прибутковості капіталу підприємства для ухвалення рішення про інвестування може призвести до серйозної помилки, особливо в умовах інфляції й у разі реалізації ризикованого проекту. Показник балансової норми рентабельності не може застосовуватися для порівняння з коефіцієнтом дисконтування, який використовується для розрахунків іншого рівня.
Д. Індекс прибутковості
Теоретична основа. Ще одним методом, що використовує дисконтування, є індекс прибутковості. Він розраховується так:
Індекс прибутковості використовується в тому разі, коли в умовах обмежених фінансових ресурсів необхідно вибрати найоптимальніший проект із погляду збільшення вартості майн акціонерів.
Практичне застосування.
Приклад. У підприємства є можливість реалізувати той інвестиційні проекти. Вони мають такі грошові потоки:
Обсяг фінансових ресурсів підприємства становить 20 000. Які проекти має вибрати підприємство?
Рішення.
При ставці дисконтування в 12%:
для проекту 1 ЧТВ становить 50 500, а СВ - 70 500;
для проекту 2 ЧТВ становить 35 300, а СВ - 45 300;
для проекту З ЧТВ становить 33 400, а СВ - 43 400.
У результаті проведення розрахунків одержуємо такі індекси прибутковості:
для проекту 1 ІП = 70 500/20 000 = 3,53;
для проекту 2 ІП = 45 300/10 000 = 4,53;
для проекту З ІП = 43 400/10 000 = 4,34.
З огляду на те, що підприємство обмежене у вільних коштах, воно може вибрати або проект 1, або проекти 2 і З разом. Для підприємства доцільніше вибрати 2-й і 3-й варіанти, що мають вищий ІП. Це може бути підтверджено подальшим розрахунком ЧСВ обох проектів, яка дорівнюватиме 35 300 + 33 400 = 68 700, що більше, ніж ЧТВ проекту 1.
Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести:
можливість у більшості випадків точно враховувати зростання вартості майна акціонерів;
можливість враховувати чинник часу;
легкість застосування фахівцями;
використання для розрахунків показників усього грошового потоку проекту;
можливість правильно вибрати об'єкти інвестування у разі обмеженості фінансових ресурсів підприємства;
можливість використовувати при розрахунку ІП різні рівні вартості капіталу (відсотків).
До недоліків можна віднести:
досить складно одержати дані для всього періоду реалізації проекту;
у разі вибору одного із взаємовиключаючих проектів може бути неправильний результат (тоді краще застосувати метод ЧСВ);
розробляти методологію і здійснювати аналіз проектів може тільки підготовлений персонал;
його можна використовувати тільки тоді, коли інвестиційний проект можна реалізувати частинами, тобто його можна розділити. Наприклад, 10 000 у цьому році, а 20 000 у наступному (цей метод дістав назву "допущення можливості розподілу" - divisibility assumption).
Є. Коефіцієнт співвідношення доходів і витрат розраховується як дріб, де в чисельнику має бути сума приведених вартостей доходів від інвестицій за всі роки, а у знаменнику – сума приведених витрат:
А = (?Pt / (1+r)t) / ((?Bit + Bet) / (1+r)t
Цей показник має перевищувати одиницю.
Ж. Коефіцієнт прибутковості проекту розраховується як співвідношення чистої приведеної вартості доходів за період життя проекту та обсягу капіталовкладень:
G = (?Pt - Bet / (1+r)t) / ((?Bit ) / (1+r)t
Приймаються тільки ті проекти, для яких коефіцієнт прибутковості найменше перевищує одиницю.
Розглянемо на прикладі з використанням умовних даних методику розрахунку показників ефективності інвестицій. Вихідні дані:
Показник | Інвестиційний проект
А | Б
Обсяг інвестицій, тис.грн. | 11000 | 12000
Період експлуатації, роки | 3 | 4
Дисконтна ставка, % | 12 | 15
Прибуток за роками експлуатації, тис.грн.:
1 рік | 3000 | 2000
2 рік | 4000 | 3000
3 рік | 6000 | 4000
4 рік | - | 4000
Річна сума амортизації, тис.грн. | 1000 | 1500
Виконаємо порівняльний аналіз і доберемо кращий варіант:
Показник | Формула | Період за роками | Проект А | Проект Б
Методика розрахунку | Результат | Методика розрахунку | Результат
Грошовий потік | П + А | І | 300+1000 | 4000 | 2000+1500 |